Are You New User

Зеленський підписав зміни до закону про карпатські ліси, але вони влаштовують не всіх 20.11.2019

Зеленський підписав зміни до закону про карпатські ліси, але вони влаштовують не всіх

19 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон, який, як передбачалося, забороняє всі види вирубки лісів у Карпатах, а також у національних природних парках та заказниках. І хоча другу норму екологічні активісти вітають, окремі положення документу викликали їхню критику. В організації «Екологія – Право – Людина» вказують на те, що положення, внесені до тексту вже до другого читання, можуть надати лісгоспам право проводити вирубки навіть там, де їх не було раніше.

Законопроєкт з довгою назвою «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» лежав у Верховній Раді понад два роки – його зареєстрували ще депутати 8-го скликання в липні 2017 року. 30 жовтня 2019-го вже новий парламент ухвалив його в другому читанні.

Закон, за повідомленням ОП, повинен сприяти «збереженню лісів, попередженню суцільного вирубування ялицево-букових лісів Карпатського регіону, а також захисту Карпатського регіону від стихійних лих та природних катаклізмів». Втім, не всі профільні фахівці поділяють таку думку. З критикою змін виступила організація «Екологія – Право – Людина».

Диявол у деталях

Побоювання активістів викликав не сам законопроєкт, а поправки, які внесли депутати вже під час розгляду його в другому читанні. Зокрема, виділяють поправки голови комітету екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка («Слуга народу») та його заступника Степана Івахіва (група «За майбутнє»).

Аналітик Петро Тєстов звертає увагу на такі зміни:

  • зміна визначення «суцільна рубка»: тепер, щоб рубка вважалася не суцільною, достатньо розтягнути її в часі на кілька років;
  • дозвіл на суцільні рубки у високогірних (вище за 1100 метрів), берегозахисних та селенебезпечних лісах у випадках пошкодження шкідниками, буреломів та вітровалів;
  • зміна формулювань щодо використання техніки, яка, на думку активістів, може дозволити використовувати в горах трактори.

«Суцільні санітарні рубки, якщо відкрити, наприклад, санітарні правила в лісах України, призначаються якраз із цих причин: буреломи, шкідники, хвороби. Якщо подивитися всі ці суцільні санітарні рубки, які викликають таке незадоволення в суспільстві, ці вирубки в Карпатах, то на них завжди є причина офіційна, і ця причина буде: шкідники, хвороби, буреломи, вітровали. Тобто фактично це суто декларативна заборона, яка нічого фактично не забороняє», – стверджує Тєстов.

Таким чином правки не лише не обмежують вирубку лісу у високогірних районах, а й можуть посилити її, вважає він. Адже в чинній редакції закону йдеться про мораторій на рубки головного користування (тобто невиснажливу і заплановану заготівлю деревини) високо в горах, на схилах, де без дерев можливі селі або лавини), а поправки, додає він, уточнюють: мораторій поширюється лише на суцільну рубку.

Просто не одразу зрубали суцільну ділянку, а за два заходи з інтервалом у пару років. І такі рубки теж будуть тепер дозволені
Петро Тєстов

«Це інша правка Бондаренка-Івахіва, де у визначенні суцільної рубки визначено спершу, що суцільна рубка – це коли деревина вирубується за один прийом, вони дописали: «Крім останнього заходу поступової рубки». Це значить, що просто не одразу зрубали суцільну ділянку, а її суцільно зрубали за два заходи з інтервалом у пару років. І такі рубки теж будуть тепер дозволені в лісах вищих за 1100, де раніше їх не було», – пояснює Тєстов.

Екоінспекція проти тракторів

Крім того, зміни є і в частині використання техніки. Якщо чинна редакція передбачає заготівлю та вивезення деревини з Карпатських лісів «тільки з використанням колісних та гужових засобів, повітряно-трелювальних установок, а також з відновленням системи вузькоколійок», то нова версія вже звучить так: «переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечують допустимий вплив на довкілля».

Цю незначну зміну формулювання екоактивіст розцінює як «зелене світло» для важкої техніки.

«Раніше діяла заборона на використання гусеничних тракторів. Тобто було написано, що дозволяється заготівля лісу тільки з використанням такого, такого і такого. А тепер, виходить, написано «переважно». Ну, якщо в законі написано «переважно», це значить, що можна використовувати все, це слово ні про що», – констатує він.

Петро Тєстов
Петро Тєстов

Тєстов додає: в теорії таку заборону на певні види техніки може прописати в своїх нормативах Державне агентство лісових ресурсів.

Протягом останніх років Державна екологічна інспекція через суд домагалася заборони лісовим господарствам використовувати гусеничні трактори для заготівлі лісу.

Наприклад, такий позов інспекції до Рахівського лісового дослідного господарства Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив у 2016 році. Петро Тєсов побоюється, що зі змінами законодавства інспекція вже не зможе використовувати закон проти порушників у судах.

Водночас саме Держлісагентство відзначило ухвалення законопроєкту в другому читанні ще наприкінці жовтня. У цьому органі його назвали «вдосконаленням законодавства щодо заборони суцільних рубок».

«Змінами передбачено, що на стрімких схилах у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону дозволятимуться лише вибіркові рубки головного користування та вибіркові рубки формування та оздоровлення лісів. На пологих і спадистих схилах у гірських ялицево-букових деревостанах проводитимуться лише поступові і вибіркові рубки», – відзначають у Держлісагентстві.

Документ підтримало також і Міністерство енергетики та захисту довкілля.

Серед тих, хто поділив занепокоєння екоактивістів – народний депутат 8-го скликання Остап Єднак, який висловив думку, що члени профільного комітету мали «добрі наміри», але потрапили під «згубний вплив «експертів-лісівників».

«Всі правки є обґрунтованими» – Бондаренко

Співавтор правок Олег Бондаренко в коментарі Радіо Свобода заперечив, що зміни в законі дозволять збільшити вирубку лісів.

«Я вважаю, що ці побоювання не мають під собою підстав. Всі правки до цього законопроєкту є обґрунтованими. Я вважаю, що активісти дещо... дещо передчасними є їхні заяви. Думаю, що якщо ми будемо комплексно розглядати питання, то насправді ці питання не мають під собою жодних підстав. Всі питання, спрямовані на вдосконалення питань стосовно суцільних або санітарних вирубок у карпатських лісах, є обґрунтованими», – запевнив він.

Бондаренко, зокрема, не погодився з тим, що правки нібито дозволять використовувати важку техніку під час заготівлі лісу.

«Я сподіваюся, що саме Міністерство з питань енергетики та охорони довкілля буде встановлювати вимоги до цих вирубок і саме воно повинне встановити вимоги до цих вирубок щодо охорони довкілля», – сказав народний депутат.

Він додав, що найближчим часом очікує публікації наукового обґрунтування закону від «профільних інститутів», але не уточнив, про які саме установи йдеться.

Експерти наголошують, що запит на зміни в законодавстві про вирубку лісу існує давно. У 2018 році Фонд дикої природи (WWF) в Україні оприлюднив низку рекомендацій до уряду, де закликав, зокрема, визначити поняття «незаконна рубка», відокремити господарські функції Держлісагентства від контрольних та запровадити відповідальність за використання гусеничних тракторів або трелювання лісу річками.

Держлісагентство, зі свого боку, запровадило онлайн-інструменти для виявлення незаконно зрубаних дерев: наприклад, новорічних ялинок.

Втім, у законі про мораторій на рубку сталися й позитивні зміни: наприклад, Тєсов вказує на заборону вирубок у національних та регіональних парках. Раніше, за його словами, у господарських зонах таких закладів дозволяли рубку дерев у віці понад 101 рік.

«Наприклад, у Цуманській пущі, в національному парку, робили такі рубки головного користування по 200-річних дубах, і це була легальна діяльність, це не виходило заборонити. Наша організація і я теж розцінюємо це як дуже позитивний крок, що обмежить ці рубки в національних і регіональних парках головного користування», – зазначає аналітик.

Зміни в законі набудуть чинності на наступний день після їх оприлюднення в офіційних виданнях України.





Джерело статті: “https://www.radiosvoboda.org/a/zminy-do-zakonu-pro-rubku-lisiv/30281757.html”

Последнее от

Другие материалы в этой категории:

Проишествия

Редакция