Are You New User

«Легенда про Нараяму», порівняльні переваги і що робити Україні 05.12.2019

«Легенда про Нараяму», порівняльні переваги і що робити Україні
Фото: пресс-служба НБУ


У національному економічному розвитку подібне питання теж завжди стоїть гостро. Виходячи з того, що крива виробничих можливостей національної економіки в своїй межі дозволяє робити щось завжди за рахунок чогось іншого (умовно кажучи, «верстати» або «масло»), людям, які приймають рішення про розвиток національної економіки, теж доводиться вирішувати моральні дилеми. Підвищувати зарплати і пенсії вибираючи «масло» (вічне питання в уряді — де для цього взяти гроші?) Або вкладати в майбутній розвиток, вибираючи «верстати», направляючи гроші на створення матеріальної бази нової технологічної хвилі, яка тільки в перспективі (іноді дуже довгій) дасть свої плоди через підвищення добробуту народу, але обов’язково дасть. Це дуже непроста в моральному плані дилема, що не має однозначно правильного рішення.


Тимошенко: экономика заработает, если украинцы будут зарабатывать больше


Тим часом в економічному розвитку завжди перемагали і перемагають країни, які вкладають насамперед у майбутній розвиток. Саме таким шляхом в минулому йшли розвинений Захід і країни Північно-Східної Азії («азіатські тигри»). «Не любов до ближніх я вам заповідаю, а любов до далеких» — писав Фрідріх Ніцше. Саме робота на таку перспективу відрізняла і відрізняє західний промисловий модерн від сільськогосподарської архаїки традиційних суспільств.


Критики заходів промислового протекціонізму сьогодні по своєму праві. Ці заходи спочатку завжди погіршують становище народних мас. Та й підприємцям важко, коли вони змушені не витрачати зароблені ними кошти на особисте споживання, а займатися розширенням виробництва, вкладаючи прибутки в верстати та інші інструменти з метою отримання більш високої віддачі на вкладений капітал через деякий час. Тобто відкладати споживання на майбутнє. «Звичка — це відмова від споживання» — пише американський економіст Дейдра Макклоскі. Молодший сучасник Давида Рікардо англійський письменник Джон Рескін відзначив відмінність між матеріальним добробутом і негативним ефектом надмірного споживання. Ним було винайдено нове слово illth, яке означало антитезу того, що він розумів під істинним багатством.


Вільна торгівля в рікардіанському сенсі, з використанням порівняльних переваг країни, дає можливість більш-менш відразу наситити національний ринок товарами споживання, якісний склад яких вище, ніж ті, які виробляються в країні і/або товарами, які взагалі в ній не виробляються.


Через 200 років, після створення теорії «порівняльних переваг» Давидом Рікардо, нам також намагаються нав’язати концепцію вигідності вільної торгівлі в порівнянні з меркантилізмом і протекціонізмом. Однак при цьому забувається той факт, що коли Рікардо створював свою теорію порівняльних переваг, промислова революція в Британії тільки починалася, і та вага, яку має виробництво техніки в сучасному світі тоді ще не усвідомлювалася. У XVI — XVII століттях, як писав французький історик економіки Фернан Бродель, голландські купці, які торгують прянощами з Молуккських островів (нинішня Індонезія), отримували 3000% прибутку. Тепер таких прибутків в торгівлі продукцією низьких технологічних переділів ні у кого немає, але вони є у компаній, що виробляють складні технологічні вироби. Тому сучасні компанії прагнуть рухатися вгору по технологічних сходах. Ось що говорить Артур Дей, СЕО компанії Corning (компанія, яка розробила небитке скло для перших iPhone) – «Передбачати постійну зміну потреб. Найкраще екіпірування для зустрічі таких змін — це знання, трохи ширші, ніж ті, які мають ваші сучасники. Ми навмисно зосереджуємося на складних галузях технології. Ми відчуваємо, що не вміємо добре робити нескладну роботу».


Норвезький економіст Ерік Райнерт розповідав смішний епізод з економічної історії США і СРСР. Коли СРСР створив в 1950-х роках перший штучний супутник землі, то США вигідніше було б, відповідно до теорії порівняльних переваг Рікардо, купувати ракети і інші космічні технології в СРСР, а самим зосередитися на торгівлі з Радянським Союзом продукцією села, і не розробляти свою космічну програму (до речі багато космічних виробів вироблялося тоді на «Південмаші» в Дніпропетровську). Тим часом США, як ми знаємо, вчинили інакше.


Ставши найрозвиненішою державою світу в світовій технологічній гонці до середини XX століття, США законсервували багато зі своїх нафтових свердловин, вважаючи за краще відповідно до теорії порівняльних переваг, продавати техніку і технології, а енергоносії купувати на світових ринках, наприклад, на Близькому Сході. І це по Рікардо було вигідно і США, і країнам Близького Сходу, які купували технологічні товари у США. Однак, американський винахідник Джордж Мітчелл (до речі, народився в родині православного іммігранта з Греції, який на батьківщині був звичайним пастухом) думав по-іншому. Він зробив в США технологічну революцію у видобутку сланцевих газу і нафти. Після проведеної сланцевої революції, США вийшли на перше місце, в тому числі, як країна, яка видобуває енергоносії. Справа може закінчитися тим, що в перспективі для самозабезпечення енергоносіями їм взагалі не буде потрібна чужа нафта. А потім можливо і інші види сировини. І як тоді будуть відчувати себе країни, які відмовилися від розвитку своїх технологічних секторів на користь світової торгівлі на вільних ринках в рамках теорії порівняльних переваг?


Німецький соціолог Ульріх Бек писав, що «сучасний світ конституйований технікою». Тому країни, що не займаються технологічним розвитком і надіються виключно на торгівлю сировиною — а Україна саме така країна — рано чи пізно потраплять в пастку, коли країни, які продають їм технології в обмін на продовольство самі розв’яжуть проблеми забезпечення продовольством власних держав. І кому тоді продавати продовольство, вироблене для експорту, країнам, що спеціалізуються на виробництві сировини — єдиній по суті статті їх експорту? Адже ціни на сировину на світових ринках цілком можуть впасти тоді нижче собівартості виробництва сировини. До голоду, звичайно, це у таких країнах не призведе, але ось в інших сферах економіки може наступити колапс. І доведеться розраховувати тільки на благодійність світової спільноти.


На жаль, це все про Україну, про нашу економіку в тій парадигмі розвитку (якщо це слово доречне в даному випадку, в чому я не впевнений), яка є зараз! А якщо світова спільнота, вирішить знести українську економіку в гори, як селянин це зробив зі своєю мамою у фільмі «Легенда про Нараяму», що робити нам тоді?


Ось і виходить, що думати про майбутнє це не примха, а реалістичний спосіб виживання країни. Теорія порівняльних переваг дієва в світовій торгівлі як і раніше. Але торгувати набагато вигідніше не сировиною, а промисловими виробами і рухатися вгору від простого до складного (я впевнений, що знай Рікардо, який потужний технологічний розвиток відбувся після його смерті в Британії в XIX столітті, він погодився б з моїми аргументами).


Один з найбільших фахівців з технології британець Пітер Марш пише, що глобально-інтегрована економічна діяльність дозволить виникнути надзвичайно вузькій спеціалізації. Більшість нішевих галузей виробляють продукцію, яка продається не споживачам, а інженерам. Ніхто ніколи не підраховував кількість нішевих галузей, але їх тисячі. Технологічний прогрес, і особливо можливість з’єднання різних технологічних дисциплін між собою, створює потенціал для появи нових ніш. Компанії з великим досвідом домінування в одній ніші часто мають всі шанси для настільки ж успішного бізнесу в нових нішах. З одного боку, нова промреволюція сприятиме розвитку нішевого виробництва, а з іншого нішеве виробництво буде формувати просування нової індустріальної революції.


Україна, дуже технологічна країна в недавньому минулому, може стати такою в недалекому майбутньому. Адже наукові школи і викладацький склад в технологічних інститутах і університетах у нас же ще зберігаються. А в сучасну технологічну епоху критичними для розвитку країни є саме ці чинники. І безперечно бажання досягти всього цього!


Джерело статті: “https://ukr.lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/443878_legenda_pro_narayamu_porivnyalni.html”

Последнее от

Похожие материалы (по тегу)

Другие материалы в этой категории:

Проишествия

Редакция