Are You New User

Не говорив Коломойському, що піду в політику. Інтерв’ю з Олександром Ткаченком 19.01.2020

Олександр Медведєв / НВ

Олександр Ткаченко змінив посаду гендиректора 1+1 на кар’єру політика

Олександр Медведєв / НВ


Олександр Ткаченко, нардеп від Слуги народу, а недавно — голова холдингу 1+1, розповідає журналу НВ про українське політичне закулісся, еволюцію своїх відносин з Ігорем Коломойським та про потенціал Києва.

З Олександром Ткаченком, народним депутатом від партії Слуга народу, а в недавньому минулому — гендиректором медіахолдингу 1+1 Медіа, НВ зустрічається на його старому місці роботи. Розмова відбувається все в тому ж кабінеті керівника телекомпанії, на табличці якого тепер крейдою написано: «Президент», а в дужках додано — «почесний».

Це єдиний кабінет такого рівня з приймальнею в будівлі телеканалу. Де розташувався новий гендиректор Плюсів, для НВ залишається загадкою. Втім, Ткаченко запевняє, що напис крейдою на дверях легко стерти, а те, що кабінет все ще його, — це данина поваги телеканалу до його управлінських заслуг.

Читайте також:

Своя гра Ткаченка: у Слузі народу з’явилася нова група нардепів, Коломойський втрачає вплив — УП

А вони і справді є. Усі 10 років під його керівництвом 1+1 Медіа залишався одним з найбільш впливових гравців українського телевізійного ринку, що і довів президентський успіх Володимира Зеленського. Саме його проект Студія Квартал 95 довго, плідно і взаємовигідно співпрацював з холдингом, перетворюючи Зеленського на одного з найпопулярніших людей у країні. А сам Ткаченко не раз називав нинішнього президента своїм другом.

Сьогодні Ткаченко є не лише депутатом і головою парламентського комітету інформполітики. Його називають серед очевидних суперників Віталія Кличка в боротьбі за крісло київського мера, вибори якого, найімовірніше, відбудуться в цьому році.

Саме з цієї теми починається розмова НВ з Ткаченком, який сидить у своєму звичному кріслі, над яким вже кілька років висить панорамний знімок київського Подолу.

Ольга Духнич (О. Д.): Коли ви приймали рішення йти в депутати від Слуги народу, президент Володимир Зеленський обіцяв вам, що з часом ви будете керувати Києвом? Така домовленість була?

— Розмови були різні, але я б ніколи не подумав іти в політику, якби не такий унікальний поворот з походом в політику, по суті, колеги по цеху [Зеленського]. Для мене депутатство — виклик. Я думав, що щось знаю про політику, будучи політичним журналістом, але, коли прийшов, зрозумів, як мало я знаю. І так, мій інтерес з тих пір серйозно трансформувався, я став головою гуманітарного та інформаційного комітету Ради. При цьому доля Києва для мене — пріоритет.

О. Д.: І все ж ви були топ-менеджером впливового медіахолдингу і раптом пішли в депутати. Малозрозумілий дауншифтинг.

— Давайте подивимося на це з іншого боку. Я став головою комітету, у якого досить багато повноважень. Ми обговорюємо нове законодавство з медіа, яке не мінялося з 90-х років. Проблеми нагромадилися і за напрямками туризму, релігії, з питань, пов’язаних з охороною культурних цінностей. Від інтересу до Києва я не відмовляюся. Я хочу цього виклику. Але політика — це мистецтво компромісів, і просто йти в кампанію, в якій ти будеш брати участь, а не перемагати, мені б не хотілося, тому я зараз такий обережний в оцінках.

Читайте також:

Олександр Ткаченко розповів, як збираються регулювати онлайн-медіа, блоґерів і соцмережі

О. Д.: Ви говорите, що, ставши депутатом, зрозуміли, як мало знали про українську політику. Що вас найбільше здивувало?

— Низький рівень політичної зрілості, відповідальності та ефективності. Наприклад, у медіа в нас є певні KPI (ключові показники ефективності). Ти розумієш своїх глядачів і читачів та отримуєш негайний фідбек. Інакше ти неефективний менеджер і журналіст. Тут цієї зони відповідальності немає. Вона розмита. І коли я бачу певних політиків, які з піною біля рота доводять явно дурні речі, навіть ті, в які самі не вірять, хоча всередині зберігають геніальний спокій, я розумію, що система маніпуляції громадською думкою досягла такої межі, що розмова по суті в принципі можлива вкрай рідко.

І другий момент, який мене вразив, — політичні амбіції, які заступають людям очі. Вони сильно шкодять консолідації, можливості домовлятися і працювати ефективно. Усе це стимулювало мене до певних дій всередині Слуги народу, до консолідації ефективних рішень, які можуть проводити ефективні люди.

Іван Верстюк (І. В.): До речі, про Слугу народу. Варто відкрити телеграм — і на тебе відразу звалюється уся ця краса: телеграм-канали Макса Бужанського і Олександра Дубінського. Ви обговорюєте всередині фракції все, що пишуть ці хлопці, телеграм-канал Темний лицар, який доносить нібито інсайди партії?

— Коли почалася вся ця «жара», я на тиждень підписався на телеграм, і мені з головою вистачило, я відписався.

Звісно, у фракції всі це обговорюють. Тому важливо зрозуміти, яким чином організувати роботу всередині, щоб ці сплески не руйнували, а, навпаки, допомагали фракції консолідуватися в пошуках ефективних рішень.

О. Д.: І все ж згадані депутати — автори висловлювань, які не додають вашій політсилі довіри.

Читайте також:

У Слузі народу не підтримали пропозицію Бужанського скасувати мовний закон

— Так, Бужанський, наприклад, написав пост про те, що хоче скасування закону про мову. Я йому досить швидко як голова комітету відповів, що це не на порядку денному, це вкрай делікатна сфера, його і так приймали, умовно кажучи, напружено. Після чого Бужанський підійшов до мене і сказав: спасибі, дуже коректно, я все зрозумів. Тобто це демонстрація сили діалогу. Дуже часто ось ці емоції і егоцентрична позиція тих, хто сидить під цим страшним куполом, застять їм очі — падає планка і можливість діалогу вимикається. Я завжди за пошук діалогу. І ми будемо ініціювати діалогові майданчики всередині партії, щоб примиряти різні інтереси.

О. Д.: Як складаються ваші стосунки з Ігорем Коломойським після того, як ви припинили роботу в медіахолдингу?

— Для нього стало сюрпризом те, що я пішов у політику. Я йому не говорив про це своє рішення. Не можу сказати, що він був дуже радий. З іншого боку, я вдячний за одну важливу його якість, яка дозволила нам успішно співпрацювати більше 10 років. Він дійсно цінує свободу слова. І той колектив, який на Плюсах створений за останні роки, в принципі підтверджує цю його сторону.

О. Д.: Частина ваших переговорів з Коломойським стала суспільним надбанням. Там ваш колишній роботодавець вам, м’яко кажучи, грубіянить. Вийшовши з відносин субординації з ним, ви полегшення відчули?

— Знаєте, ці розмови треба було б чути повністю. Тому що елементи хамства були присутні і з іншого боку теж. Ми пройшли певну еволюцію відносин. В останні роки це досить шанобливі відносини.

Читайте також:

Київська влада, Кличко і скандал з Мендель. Головне з інтерв’ю НВ нардепа Олександра Ткаченка

І. В.: Коломойський очолив наглядову раду медіахолдингу. Чи означає це, що, оскільки ви депутат, зараз Коломойський буде безпосередньо командувати 1+1, спробує вкидати свої меседжі про те, що Україні не потрібно співпрацювати з МВФ, а краще оголосити дефолт, і що на Донбасі іде громадянська війна?

— Коломойський уже був головою наглядової ради свого часу. Це швидше нормальна легалізація статусу акціонера через наглядову раду. Таке існує в багатьох компаніях, нічого в цьому дивного немає. Інша система взаємодії акціонера з менеджерами, і так, вона відрізняється від тієї, яка була раніше. Але це ж легалізація його відповідальності, в тому числі публічної.

І. В.: Повертаючись до Олександра Дубінського. Інформація про кількість його квартир та автомобілів викликала великий резонанс. Чи справді його доходи і зарплата на 1+1 дозволяли вести настільки розкішний спосіб життя?

— Він прийшов на канал вже сформованою людиною, яка займалася бізнесом. З того, що я знаю, у нього була якась нерухомість. Я можу говорити про себе, і декларацію свою я подав минулого року, хоча такої необхідності не було. Що доведеться декларувати Дубінському — це питання до нього самого. Але його доходи на Плюсах такий спосіб життя не дозволяли б вести. На Плюсах зарплати середньоринкові.

І. В.: Перейдемо до Києва. Вас називають одним із кандидатів на наступних виборах мера у столиці, які відбудуться, найімовірніше, у жовтні. У чинного мера Віталія Кличка в місті досить високий рейтинг. Як ви збираєтеся пояснювати киянам, що місту потрібна зміна влади?

— Питання не у високому рейтингу, а швидше в тому, що й антирейтинг у Кличка високий, і він істотно вищий за рейтинг довіри. І ось цей план Подолу з напівзруйнованим Гостинним двором у мене тут висить, тому що мені соромно за місто. А мені, як корінному киянину, не хотілося б, щоб було соромно.

Ось я зараз повернувся з відпустки, їдеш по місту — сіра стіна, проїжджаєш усі ці наші спальні райони, в яких жити сумно, а ми під час виборчої кампанії багато поїздили і спілкувалися з людьми. І мені дуже хочеться зробити так, щоб у місті міг жити мій син.

Саме тому, перебуваючи в новій системі влади, я працюю над тим, щоб закласти фундамент для системних змін не тільки в столиці, але і в країні в цілому.

О. Д.: Ви кілька разів заявляли про те, що в Києві діє якесь вікно, в яке інвестори вимушено заносять гроші за право інвестувати в місто. Нещодавно з’явилася інформація, що мер міста відсторонив ключових корупціонерів від впливу на місто. Ефект від таких зусиль помітний?

— Питання не в конкретних особах. Питання в системі і в цінностях. Поодинокі випадки — це швидше для замилювання очей, щоб відвернути увагу від реальних проблем і системних порушень.

Читайте також:

Просив працювати з Ткаченком. Кличко розповів про свою останню зустріч з Андрієм Богданом

Якщо керівництво столиці думає, що на місті потрібно заробити, а городянам пускати пил в очі за допомогою скляного моста або якого-небудь парку, — це один підхід. Якщо ж у пріоритеті реальні зміни, то це інша історія. Я був у Варшаві десь три-чотири місяці тому. До цього я був там останній раз років шість тому. Місто кардинально змінилося. Змінилася транспортна система, з провінційного міста воно стає міжнародним діловим хабом.

Тобто за п’ять-шість років можливо змінити долю міста. Зрозуміло, що там європейські гроші, але у нас є можливість залучати інвестиції і мотивованих інвесторів. Потрібні чесні правила гри.

О. Д.: В Києві протягом багатьох років відбувається одне й те саме: змінюється мер, змінюються наближені до нього стейкхолдери. Йде умовний Микитась, приходить умовний Вавриш. Чому ви вважаєте, що вам вдасться поламати цю систему? Нікому поки що не вдавалося.

— Я успішний менеджер, як ви самі сказали, впливового медіахолдингу. Мені йти в політику для того, щоб продовжувати справу, не мною розпочату, вкрай не хотілося б, тому що, можливо, і вік не той. Мені хочеться зробити щось важливе, за що не було б нестерпно боляче і соромно.

О. Д.: Питання навіть не у вас, а в забудовниках та «смотрящих». Що змусить змінитися їх?

— Вони всі, як і олігархи, до речі, коли ти з ними розмовляєш про правила гри, готові їх визнавати. Вони не готові визнавати винятків. Тобто «цьому дала, а цьому — не дала», а саме так завжди і було. Закон один для всіх. Якщо є нормальні правила, за якими можна працювати, їм набагато простіше свої бізнес-плани прогнозувати у коректній формі. Це навіть у їхніх інтересах.

О. Д.: Іншими словами, якщо Київ отримає мера від Слуги народу, ніхто з київських забудовників не матиме привілеїв перед іншими?

— Якщо це буду я, то ніхто. Якби я хотів цими схемами займатися, я б пішов у політику, напевне, набагато раніше, на щастя, такі можливості завжди були.

О. Д.: Ви багато говорите про цінності, але при цьому орендуєте особняк на Трухановому острові, а це за генпланом — рекреаційна зона, і жити там людині з цінностями якось недобре.

Читайте також:

«Гостював, але орендував тільки в цьому році». Ткаченко відреагував на нове розслідування Bihus.info про будинок на Трухановому острові

— Це насправді дивна історія, тому що на острові живуть багато киян, в тому числі відомі. І живуть, наскільки я розумію, на законних підставах. Коли ми брали в оренду цей будинок, я перепитував у власників про законність будівництва, були показані папери. Але з усіх хто там живе була обрана одна людина — я, щоб показати, що саме я незаконно володію майном. Потім з’ясувалося, що орендую. З огляду на суспільний резонанс, ми виїхали із цієї резиденції.

О. Д.: І все-таки, коли ви туди заселялися, вам не здалося дивним жити в заповіднику? Адже йдеться і про букву закону, і про етику?

— Якщо є документи, підписані Київрадою, про те, що в цій зоні рекреація і є спортивна база, на якій можуть жити люди, я не бачу в цьому проблеми. Не хочу нічого нікому доводити, тим більше що це дійсно не моя власність. Найменше я хотів би приносити своєю присутністю проблеми людям, які там залишаються жити на законних підставах, наскільки я зрозумів. Але немає лиха без добра, зате ми купили будинок у котеджному містечку.

О. Д.: Повертаючись до теми Києва, якщо говорити про довгу стратегію його розвитку, це місто для вас — про що? У чому його головна функція для киян, яке місце він міг би зайняти серед міст Європи?

— Кияни люблять гуляти по місту. Я зі свого дитинства на Відрадному пам’ятаю, що міг спокійно гуляти, пройти в парк по сусідству, із задоволенням пройти кілька зупинок трамвая у напрямку школи. Зараз гуляти в Києві можна в основному між сміттєвими баками і машинами. Для мене Київ — це місто, по якому зручно гуляти, і влада повинна поважати право киян на місто.

Читайте також:

«Скоріше так, ніж ні». Нардеп Ткаченко відповів на питання про участь у виборах мера Києва

Що до великих амбіцій, то недавно я говорив з керівницею однієї з найбільших готельних мереж світу. Вона сказала, що у киян є важлива якість — гостинність. Київ — гостинне місто, і тут цінують сервіс. У нас завищені очікування від системи обслуговування, починаючи з медичних установ і закінчуючи дитячими садками, дорогами, і ці системи активно трансформуються. Цю особливість можна використовувати.

Я бачу величезний потенціал не лише у зрозумілих сферах IT і високих технологій. Ми могли б стати чудовим сервісним вузлом, надаючи можливості і смачно поїсти, і зручно жити, а також медичні послуги.

— Найдорожча річ, яку ви придбали за останні п’ять років?

— Будинок.

— Найдивовижніша подорож у вашому житті?

— Їх декілька. Перша — Кайлаш, священна гора в Тибеті, пройшов усю цю доріжку, друге — інтерв’ю з Августо Піночетом, тому що воно саме по собі було дивовижне і драматичне, а відбувалося у Сантьяго. І, напевне, відвідування Норвегії. Це дивовижна країна.

— На чому ви пересуваєтеся по місту?

— У мене Range Rover Sport і водій.

— Наймудріша людина, з якою вам довелося розмовляти протягом життя?

— Мені пощастило їх бачити багато. І навіть деякі короткі зустрічі, наприклад, з далай-ламою або з яскравими політиками, багато чому мене вчили. Не менш повчальним було спілкування з Ігорем Коломойським.

— Якому типу алкоголю віддаєте перевагу?

— Біле вино, але з нинішньою роботою я майже не п’ю.

Більше читайте у свіжому номері журналу НВ — № 1 від 16 січня 2020 року


Джерело статті: “https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/pro-kolomoyskogo-ta-nezrilih-nardepiv-interv-yu-deputata-slugi-narodu-oleksandra-tkachenka-novini-ukrajini-50064560.html”

Последнее от

Другие материалы в этой категории:

Проишествия

Редакция