Are You New User

Як не стати овочем. 4 головні правила користування Facebook, аби не опинитися жертвою маніпуляторів та інфовірусів 26.02.2020

NeONBRAND via Unsplash

Об этом сообщает Футляр от виолончели

NeONBRAND via Unsplash


Чи вчив вас хтось користуватися Facebook? Навіщо, тут все інтуїтивно і зрозуміло. Але за його зрозумілістю ховається один з найпотужніших алгоритмів, який затягує нас в потрібний для Facebook формат отримання інформації.

Оксана Мороз, засновниця ініціативи Як не стати овочем, авторка книги Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, що виходить 1 березня у видавництві Yakaboo Publishing, розповідає, як професійні маніпулятори використовують Facebook для активного розповсюдження інформаційних вірусів та що потрібно робити, аби не потрапляти в їхні пастки.

Ми описали чотири головні правила користування найпопулярнішою соцмережею:

Фільтруйте своє оточення

Алгоритм Facebook борется за нашу увагу. Чим більше контенту ми побачимо, тим глибшою буде взаємодія (коментування, поширення, лайки) і тим довше ми сидітимемо у соцмережі. А значить нам можна показати більше реклами і Facebook заробить більше грошей.

Про що пишуть наші друзі, сторінки та люди на яких ми підписані, що вони лайкають, репостять та коментують. Саме з цього контенту FB обирає, що показувати людині. Але цю базу створюєте саме ви. Тому перед тим як здивуватися «звідки це взялося в моїй стрічці», подумайте, хто у вас в друзях і проаналізуйте як ви взаємодіяли з їх дописами.

Читайте також:
Кирило Чеботарьов
Як Facebook обдурив своїх користувачів

Facebook моніторить майже всі дії користувача. Який пост ви прочитали, як довго його читали, чиї фото ви переглядали, яке переглядали довше, що писали, з якого девайса заходили, як змінювали локації і так далі. І цей массив збирається не один рік. Більше того, він створюється не тільки з інформації в рамках однієї соціальної мережі. Є обмін між інформаційними платформами.

Саме так створюється інформаційна бульбашка — ви обираєте собі друзів, підписників, підписки. Взаємодієте з їх контентом і на основі цього Facebook формує вашу бульбашку. Вам здається, що це Всесвіт, а це лише його невелика та суб’єктивна частка. Цією інформаційною патологією користуються професійні маніпулятори.

Як працює маніпулятор? Йому треба обіграти вас і Facebook та вплинути на формування вашої інфобульбашки. Для цього він:

  • додає ботів вам у друзі;
  • підсовує рекламу на кшталт «Підтримуєш армію — тисни лайк», щоб ви підписалися на його паблік;
  • додає ботів до ваших друзів. Адже частина з того з чим вони взаємодіють, бачите і ви;
  • оплачує пости ЛОМів (з російської — лидеры общественного мнения) та ЗМІ, на які ви підписані.
Фото: Tim Bennett via Unsplash

Як можна захиститися? На базовому рівні мінімізувати потрапляння в друзі сумнівних акаунтів. Поганих ботів (без аватарки, друзів, стрічки) ви, напевне, і так не додаєте. Проте боти з кожним роком стають все більш схожими на звичайних людей, але їх видає:

  • мінімум або відсутність власних фото;
  • мінімум або відсутність власних постів;
  • переважаюча кількість репостів в стрічці;
  • відсутність залученості під постами;
  • репости з одних і тих сторінок;
  • одна і та ж лінія та тональність в постах (тільки за Зеленського/Порошенка/Тимошенко).

Також періодично аналізуйте своїх друзів. Коли бачите, що людина системно постить аномальний контент — краще відписуйтесь.

Варто пам’ятати, що стрічка Facebook не може замінити новинні стрічки, тому що вона є суб’єктивною. Замінити вам стрічкою FB стрічку новин — це одна з цілей маніпуляторів.

Для цього вони працюють над тим, щоб у вашій інфобульбашці була необхідна ілюзія об’єктивності:

  • новини з пабліків ЗМІ, ЛОМів;
  • різні вектори думок та дискусія навколо них;
  • обов’язкова призначається переможець дискусії — штучною популярністю підсилити потрібні думки.

Маніпулятори затримують вас у Facebook включаючи емоції і відключаючи раціональне мислення. Це співпадає з цілями соцмережі і вона явно чи опосередковано сприяє маніпуляторам, підтримуючи емоційні пости і не надаючи робочих інструментів по протидії ботам та фейкам в неновинних форматах.

Фото: Austin Distel via Unsplash

Не орієнтуйтесь на «популярність»

Ми живемо в інформаційному шумі, а в Facebook він особливо сильний. Тому підсвідомо обираємо для себе фільтри — яка інформація варта уваги, а яка ні.

Один з таких чинників, який на перший погляд здається об’єктивним — це популярність допису. Якщо більшість його прочитала та підтримала, то він вартий уваги. Простий та зрозумілий фільтр, який ґрунтується на зрозумілих і реалістичних правилах. Так дійсно буває в житті.

Читайте також:
Анатолій Кім
Як видалити все, що Facebook знає про вас

Проте саме за цим і ховається важливий інструмент маніпуляції. За декілька сотень доларів будь-який пост можна зробити таким же популярним як у зірки спорту.

Як працює маніпулятор? Для створення штучної популярності, яка і має включити «стадний інстинкт» та притупити пильність, маніпулятори створюють залученість. Для цього вони:

  • або купують її (лайки, репости) на спеціальних автоматизованих платформах зі штучними акаунтами (біржах);
  • або самі створюють ці акаунти (ботів) та систему управління ними (ботруми).

Такі інструменти дозволять за достатньо символічні гроші забезпечити популярність будь-якому допису у найкоротший час.

Як можна захиститися? Перевіряти хто взаємодіє з постом. Якщо ви виявите там бота (основні критерії описані в пункті 1) чи ознаки штучної розгонки, то варто перевіряти інформацію особливо прискіпливо.

Для того, щоб побачити штучну розгонку — зверніть увагу на динаміку залученності під постом (вподобання, поширення, коментарі).

Якщо пост тільки вийшов, перший маркер — це аномальна залученість під ним. Для цього подивіться скільки було залучень під попередніми постами. Якщо раніше дописи набирали за весь час по 500 лайків, а новий пост за перші 30 хвилин має вже 1000, то це скоріш за все боти.

Активна аудиторія у Facebook стабільна і різке зростання буває рідко. Виняток, дуже хайповий пост. Але і в цьому випадку аномальна залученість буде за першу добу, а не за першу годину.

Фото: NordWood Themes via Unsplash

Якщо пост вийшов давно, то зверніть увагу на:

  • Структуру залученості — перепостів та коментарів більше 30% від загальної кількості залученності.
  • Шаблонізовані та недолугі коментарі.
  • Коментарі/перепости роблять боти.

Якщо всі ці маркери або хоч один з них ви помітили під постом — цей пост точно має елементи маніпуляції.

Навчіться відрізняти емоційни пастки

Ще одна важлива пастка, яка ґрунтується на розумінні людської психології і нерозумінні людьми інформаційної гігієни.

Вона акумулює в собі пости різної форми та змісту, які зачіпають людину за живе та включають емоційну поведінку.

Як працює маніпулятор? Вкидаючи інформацію використовує типові пости-пастки:

1. Історія жертви. Приклад типового допису: «Політик Микола Яремчук (персонаж вигаданий) штовхнув мене на заправці за те, що не пропустив його без черги. Я сильно вдарився і поранив голову. А він навіть не вибачився. Давайте зробимо політика „відомим“, щоб він більше так не робив».

2. Конспірологія. Приклад типового допису: «Чоловік моєї сестри працює охоронцем у Кабміні. Він чув, як Прем’єр, ідучи коридором із головою НБУ, обговорював крах банку „Укрпромспецфінанс“ у понеділок. Людоньки, забирайте звідти гроші».

3. Вирвана з контексту фраза, яка викликає злість. Приклад типового допису: «Помпео заявив, що Крим для України втрачений. Варто змиритися з цим, раз чиновник високого рівня зі США таке каже. Треба просто брати та працювати в Україні, а Кримом хай подавляться».

4. Контроверсійний пост, який відразу викликає діаметрально протилежні емоції. Приклад типового допису: «З 2021 року в Україні введуть другу мову — російську. У Львові російська стане обов’язковим предметом у школі. Ще дискутується питання про те, чи варто вводити обов’язкову українську на Сході».

5. Поширення вигаданого або перебільшеного факту щодо проблемної теми. Приклад типового допису: «Подивіться на цю яму! Тільки на тому тижні поклали асфальт, а вже ями по коліно. Як завжди, все розікрали! Тому зробили погано. Кожен рік одне і те саме. А вони ще кажуть, що реформи роблять».

6. Диванна експертиза = смерть експертизи реальної. Приклад типового допису: «Економічний експерт Ониксюк проаналізував ситуацію з курсом долара та дійшов висновку, що з понеділка він буде різко знижуватися та подолає позначку в 22 грн за 1 долар. Цьому сприяє політика НБУ та макроекономічні фактори. Він порекомендував українцям тримати свої заощадження в гривні. Та додав, що сьогодні обміняв свої долари на гривню».

Як можна захиститися? Вище наведені найбільш поширені види маніпулятивних постів. Краще запам’ятайте їх. Проте при виявленні маніпуляції, важливо не втрапити в іншу пастку. Помітивши обман, ми повторно емоційно включаємося та починаємо бездумно коментувати пост. Навіть якщо ми в коментарях пояснюємо, що це маніпуляція, то все одно безкоштовно допомагаємо вірусмейкерам.

Читайте також:

Скільки коштує створити армію ботів в Facebook, якими бувають ботруми і як їх розпізнати

Наприклад, всі обурені інформацією в дописі і використовують можливості Facebook — злі смайли, злі коментарі, репости з обуреними підписами. Ну і пости дехто напише, але вже куди менше людей — адже запал розгубили на злі лайки.

Результат — охоплення шкідливого посту величезне (може доходити і до півмільйона, даючи фору багатьом ТВ программам), витрати на розповсюдження інформації — мінімальні (ви самі все безкоштовно рознесли), а захист розфокусований і малий. Ще і ЗМІ помітять цей скандал і напишуть новини в дусі «Як соціальні мережі відреагували на…». Нісенітниця масштабована, а маніпулятор задоволений.

Тому найкраще, що ви можете зробити — це ігнорувати. Ігнорувати і говорити про інше.

Не створюйте додатковий інформаційний шум

Інформаційний шум — основний каталізатор інформаційної втоми. Вона ж, у свою чергу, виключає критичне мислення. Відповідно ми стаємо вразливішими для інфовірусів.

Коли йдеться про інфошум, то ми звинувачуємо ЗМІ, цифрові платформи, політиків. Всіх, крім себе. А тим часом ми поширюємо все підряд не особливо задумуючись, що самі множимо інформацію у стрічках своєї аудиторії. І в такому потоці ми навряд встигнемо перевіряти достовірність всієї інформації, яку поширили.

«Це не про мене» — скажите ви. Дійсно, якщо серед ваших друзів в Facebook лише просунуті користувачі, то напевне ви не побачите 20 репостів на день. Але вийшовши за рамки власної інфобульбашки, побачите, наскільки це поширене явище.

Фото: Thought Catalog via Unsplash

Як працює маніпулятор? Ця пастка свідомо не продукується вірусмейкерами. Вона здебільшого створюється власниками джерел інформації (пабліки, ЗМІ тощо). Розуміючи на які спрощені та красиві форми найкраще реагують люди, вони масово їх продукують для збільшення популярності своїх медіа.

Найбільш поширені формати: емоційні заголовки, красиві картинки, смішні відео, мотиватори, цитати, меми.

При створені та запуску інформаційних вірусів, маніпулятори використовують ці ж форми, прагнучи швидкого розповсюдження інформації.

Як можна захиститися? Пам’ятати про загальний рівень інформаційного шуму та двічі подумати перед тим як щось поширювати.

Це лише базові інструментальні пастки Facebook. Проте вже з них може скластися враження, що социальная мережа — це щось антилюдське. Відповідно, сам собою напрошується висновок — щоб все не ускладнювати, потрібно просто видалити свій акаунт.

Мушу вас засмутити. Більшість цифрових платформ використовують ці ж або аналогічні пастки. Відмовитися від них — це відмовитися від цифрового життя й опинитися в XX столітті. Набагато комфортніше просто розуміти як все працює та дотримуватися правил інформаційної гігієни.


Джерело статті: “https://nv.ua/ukr/ukraine/events/psihologiya-yak-koristuvatisya-facebook-abi-uniknuti-manipulyaciy-ostanni-novini-50072388.html”

Последнее от

Другие материалы в этой категории:

Проишествия

Редакция