Are You New User

Партія Гройсмана зробила заявку на парламентські вибори? 15.06.2018

Партія Гройсмана зробила заявку на парламентські вибори?

Але не лише це. Сам факт реєстрації партійних організацій говорить про те, що керівництво «ВЕС» вирішило з передвиборного проекту, створеного під місцеві вибори 2015 року, створити повноцінну партійну структуру. У перспективі – загальнонаціонального масштабу.

Звернемо увагу, що таке рішення «визрівало» майже три роки.

Чому затягували з цим питанням і чому все ж наважилися на партійне будівництво? Із самого початку «ВЕС» реалізовувався як поза-політичний і поза-партійний проект, так само, як команда Гройсмана «Совість України» під вибори 2010 року. Яка, до речі, взяла більшість у минулому скликанні міської ради. Голосувати за ідеологічну політичну партію у 2010 році, значило підтримувати, а, відповідно, й посилювати позиції такого об’єднання на центральному рівні. А нічого такого, що зацікавило б вінничан, партії як раз і не пропонували. «Совість України» була ідеальною «партією без ідеології», але з конкретною програмою розвитку міста. Тому, обираючи між партійними гаслами і муніципальними програмами будівництва, наприклад, доріг, вінничани обрали дороги.

У 2015 році, на хвилі Революції Гідності, яка актуалізувала загальнонаціональні гасла, у мешканців Вінниці був вибір – підтримати політичні сили, які орієнтувалися на столичні партійні центри («БПП», «Батьківщина», «Самопоміч» та інші), або ж знов зробити вибір на користь місцевого патріотизму. Особи, які вели «ВЕС» на вибори, насамперед, Володимир Гройсман і Сергій Моргунов, не протиставляли цей проект союзницьким партіям, натомість постійно підкреслювали право на вибір. Як наслідок, саме «Вінницька європейська стратегія» стала центральною ланкою більшості у новому складі міської ради.

Подібні позиції в інших регіонах зайняли, наприклад, проекти «Наш край» у Волинській області, або «Укроп» у Дніпропетровській, або «Довіряй справам» в Одесі.

Однак за три роки багато чого змінилося. Зафіксовані останніми соціологічними опитуваннями цифри у 40% виборців, які не бачать прийнятних для себе кандидатів і партій, яких вони могли б підтримати на виборах, говорить про однозначний вакуум довіри до політиків у суспільстві.

Старі гасла перестали впливати на людей, а нових ідей старі політичні гравці не генерують. Можна у тисячний раз промовити словосполучення: «Європейський вибір», але без реальних кроків, які побачили би люди, гасла так і залишаться гаслами. «Покращення життя вже сьогодні» доби Януковича помножувалося на нуль рівнем корупції, яка заполонила всю країну. «Жити по-новому» у часи Порошенка явно гальмується небажанням влади відмовитися від старих корупційних «схем» і «потоків», що, відповідно, є головною причиною того, що Україна залишається на дні списку країн Європи за рівнем життя.

Тому ті політичні сили, які запропонують замість гасел покрокову стратегію модернізації країни з підвищенням соціальних стандартів – і можуть претендувати на той 40% електорат, який не бачить серед нинішніх політичних еліт достойного вибору.

І партії, які успішно випробували цю стратегію на регіональному рівні, мають пріоритет у пропонування її (стратегії) для всієї України.
Якщо «Вінницька європейська стратегія» стане загальнонаціональною «Європейською стратегією», але залишить у своїй основі ті методи роботи, які вона реалізовувала на теренах Вінниці, то це може відкрити нову сторінку в новітній історії України.

Зрештою, є ще декілька маркерних ознак, які виділяють «ВЕС» із загального ряду політичних партій, у тому числі й таких, які позиціонують себе як «нові», наприклад, «Основи» Тарути.

Абсолютна більшість цих партій створено під певні ФПГ, або простіше сказати – олігархів. Для захисту їх же інтересів. Програмні тези – чи не на останньому місці у системі їхніх координат. А ідеологічні гасла можуть змінюватися відповідно до настроїв електорату.

Тимошенко зразка 2010 року, яка обіцяла тісну «дружбу» і «співпрацю» з путінською РФ, і

Тимошенко зразка 2018 року, яка критикує владу за недостатньо жорстку відсіч агресії – та сама людина.

І виборці, між іншим, це бачать і розуміють. Тому нинішній рейтинг ЮВТ у 16% – це та риска, яку вона не перетне.

А ось політична партія зі стратегією та програмою цілком може розраховувати на достойний виступ на майбутніх парламентських виборах.

Последнее от

Другие материалы в этой категории:

Проишествия

Редакция