Are You New User

Агія Загребельська: Антимонопольний комітет наступив на хвіст дуже впливовим людям на лотерейному ринку 28.05.2018

<img src="/ftp_upload/images/zagrebelska.jpg" alt="Державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська" width="" height="" itemprop="image" /> — Агія Загребельська: Антимонопольний комітет наступив на хвіст дуже впливовим людям на лотерейному ринку
Державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська

«Ринок лотерей в Україні – це 24 мільярди гривень на рік. Держава отримує крихти»

«Лотерейна» війна Антимонопольного комітету та уряду точиться вже близько року. У травні 2017-го АМКУ не погодив проект нових ліцензійних умов для операторів лотерейного ринку. Як стверджують у Комітеті, запропоновані Мінфіном ліцензійні умови, спрямовані на те, щоб в Україні з’явився лотерейний монополіст. Нині ж на цьому ринку працюють три компанії — «УНЛ», «МСЛ» та «Патріот». Проте з ухваленням нового проекту робота двох останніх стане неможливою, по суті, залишиться лише «УНЛ», яку пов’язують з депутатом від «БПП» Олександром Третьяковим.

Два гравці лотерейного ринку, «МСЛ» та «Патріот», за інформацією РНБО, пов’язані з російським бізнесом. Саме тому потрапили під санкції.

ЗМІ писали, що оператор «МСЛ» має зв’язки з російською Альфа Груп і її співвласником Андрієм Косоговим. Крім того, нібито не публічно має частку в компанії впливовий народний депутат, глава групи «Відродження» Віталій Хомутиннік.

За повідомленнями медіа, 100% акцій компанії «Патріот» належить кіпрському офшору , який раніше входив у холдинг російського олігарха Олега Бойка. Після введення санкцій в 2015 році у компанії змінився власник. Ним став колишній глава правління Ощадбанку Олександр Морозов. До речі, Морозов і депутат Третьяков давні знайомі, вони входили в найближче оточення колишнього президента Віктора Ющенка.

Проте нині санкції не заважають продовжувати компаніям роботу в Україні, запропоновані ж ліцензійні умови, обмежать доступ на ринок цим операторам.

Новий виток протистояння АМКУ та Кабміну стався вже у лютому 2018-го. Перший віце-прем’єр Степан Кубів вигнав з наради, яка стосувалася лотерейного ринку, державного уповноваженого Антимонопольного комітету Агію Загребельську. Експерт прийшла на засідання, аби пояснити недоцільність прийняття нових умов, але не пройшло і хвилини з початку виступу, як, за словами Загребельської, її попросили піти.

Після скандальної наради у Мінфіні обіцяли переглянути проект ліцензійних умов. Проте все одно наполягають на якнайшвидшому їх ухваленні. «Це серйозно змінить стан справ... Доходи від легалізації цього бізнесу вже закладено в бюджеті на цей рік, і це є в програмі МВФ», — переконував міністр фінансів Данилюк.

Тим часом 22 лютого АМКУ розглянув та затвердив звіт про стан конкуренції на лотерейному ринку. Але проект ліцензійних умов досі не погоджений з Антимонопольним комітетом. За словами Агії Загребельської, Мінфін знову надіслав листа до АМКУ з проханням розглянути той самий проект, який був відхилений 10 місяців тому. 16 березня Антимонопольний комітет мав на засіданні розглянути звернення міністерства і вирішити, що робити далі з проектом ліцензійних умов, але це питання так і не було внесене до порядку денного.

«Главком» зустрівся з державною уповноваженою Антимонопольного комітету Агією Загребельською, аби з’ясувати, кому вигідна монополізація ринку лотерей та як вона прокоментує звинувачення у роботі на операторів, пов’язаних з російським капіталом.

Після скандальної наради, з якої вас вигнали, та хвилі обурення поведінкою віце-прем’єра Кубіва міністр фінансів Данилюк пообіцяв переглянути проект ліцензійних умов. Це вже зроблено?

До Антимонопольного комітету не надходив новий проект ліцензійних умов. Навпаки до нас надійшов лист від Мінфіну, підписаний заступником міністра фінансів Марченком про те, що вони ознайомилися з нашим звітом і просять знову розглянути ліцензійні умови в травневій редакції і відповідно дати своє погодження або погодження із зауваженнями.

Тобто логіка жорстка: від Антимонопольного у будь-якому разі вимагають погодження умов?

Міністерство фінансів наполягає на тому, що ми повинні у будь-якому разі погодити цей проект. А якщо у нас є зауваження, ми повинні погодити із зауваженнями. По суті, погодження — це візування відповідальною посадовою особою Антимонопольного комітету проекту нормативно-правового акту. Зауваження пишеться на окремому аркуші. Ми не завізували проект минулого травня. Ми лише написали, що маємо зауваження до цього проекту.

Тобто замість того, аби допрацювати проект ліцензійних умов і відправити нам доопрацьований, вони (Мінфін – «Главком») направили нам лист з проханням завізувати проект редакції травня 2017 року, який ми вже розглядали!

Якими тепер будуть дії Антимонопольного комітету?

У цьому випадку я не вважаю, що ми маємо погоджувати цей проект, тому що ми його розглянули ще в травні 2017 року і надіслали свою позицію. Після цього була узгоджувальна нарада у серпні. На нараді були присутні представники Регуляторної служби, Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Всі органи висловили свої зауваження до цього проекту, зазначили зауваження і пропозиції, які треба внести. Тому сьогодні повертатися в травень 2017 року і знову розглядати те ж саме, на мій погляд, юридично і стратегічно некоректно. Витрачається час державних службовців, витрачаються ресурси. Для чого? Мінфін добре знає нашу позицію, вона викладена на ста аркушах звіту. Сьогодні їм потрібно допрацювати проект ліцензійних умов і знову нам направити, а той крок який вони зробили, затягує процес.

Тим часом я підготувала Звіт за результатами дослідження ринку випуску та проведення лотерей. Він був одноголосно схвалений Антимонопольним комітетом. Це означає, що всі члени АМКУ підтримали проведений аналіз ринку лотерей і ті висновки та пропозиції, які містились у звіті. Після схвалення ми відправили цей звіт до Кабміну. Зараз чекаємо на їхню реакцію.

Кабмін мав би дати доручення ключовим органам, які відповідальні за ці питання. Це не лише Мінфін, а й МВС, МОЗ, Мінсоц, Міносвіти, Державна регуляторна служба. Так чи інакше, ці відомства дотичні до питань азартних ігор. Після того як буде дане таке доручення, профільні органи мають опрацювати звіт у своїй частині, надати Кабміну і АМКУ свої пропозиції. Уряд натомість має стратегічно визначати, який орган, що буде робити.


Агія Загребельська
Агія Загребельська

Звіт щодо лотерейного ринку України, який ви оприлюднили, досить об’ємний. Понад сто сторінок. Які головні висновки у цьому документі?

По суті, все що міститься у звіті, в пропозиціях, можна глобально розділити на три блоки.

Перший — це внесення змін до закону «Про державні лотереї в Україні» або ухвалення нового закону. Тут є два напрямки, куди рухатись. Перший — держава продовжує політику прогібіціонізму, тобто юридичної заборони всіх видів азартних ігор, окрім лотерей. В такому разі, треба чітко визначити, що таке «лотерея» і на практиці цю заборону забезпечити. Сьогодні в законі все так сформульовано, що під назву лотерея може підпадати і букмекерська діяльність, і гральні автомати, які є найбільш шкідливими, з точки зору втягнення в ігроманію.

Треба визначити, що таке лотерея, які види азартних ігор і прописати різне регулювання для кожного з них.

Я досі не знайшла жодного успішного прикладу, коли б заборона азартних ігор справді діяла, крім країн, де поширені іслам або іудаїзм: там виконання цієї норми підкріплене релігійними переконаннями. Коли релігією ця заборона не підкріплена, то побороти попит на азартні ігри законодавством неможливо. Проте це вирішує не Антимонопольний комітет, з цим має визначитись держава.

Другий напрямок — у разі, якщо Україна йде на виконання зобов’язань перед МВФ, то заборона азартних ігр – це тимчасове явище до ухвалення відповідного закону. Якщо ми йдемо до легалізації азартного бізнесу, тоді держава має чітко відділити лотереї від азартних ігор.

Другий блок звіту – це зміни до підзаконної нормативної бази. Перша її частина стосується проекту ліцензійних умов, про який ми говоримо. Сьогодні у рамках цього проекту можна реалізувати і ліцензування програмного забезпечення, і сертифікацію лотерейного обладнання, і ввести єдину електронну систему прийняття ставок, і запровадити реєстр обладнання, територіально обмежити місця розташування цього обладнання.

Третій блок звіту — це стратегія розвитку лотерейного ринку в Україні, на ній має будуватися нормативна база. В цій же стратегії мають бути певні показники, завдяки яким держава з часом зможе проаналізувати, чи ефективна її політика на лотерейному ринку.

Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів говорив, що збирається подавати заяву до НАБУ, щоб вони розібралися, чому ви зриваєте ухвалення ліцензійних умов. Він реалізував свій намір?

На нараді, де я була присутня, і, з якої мене вигнав Степан Іванович, він почав з того, що проект ліцензійних умов треба ухвалити, бо це шалені податки в бюджет, а всі, хто блокує їх ухвалення — нелегальні лобісти інтересів азартного ринку, і з приводу цих осіб він буде звертатися до НАБУ. Мені невідомо, чи подав він заяву до НАБУ, але співробітники цієї установи не зверталися до мене. Ми із задоволенням готові з ними поспілкуватися і все розказати.

Після цього скандалу на урядовому комітеті у ЗМІ почалась кампанія: вас звинувачують у причетності до лотерейних фірм, які мають російське коріння?

У таких випадках я кажу: «Не треба критикувати спікера, критикуйте позицію яку висловлює спікер». На жаль, слушної критики нашої діяльності я не почула. Вся критика базується на дискредитації мене як спікера, як людини, яка висловлює позицію Антимонопольного комітету, тому що саме я з 2015 року займалась питаннями лотерейного ринку. Я вважаю це тиском, бо дуже важко відстоювати позицію державному діячу, коли на тебе з різних боків починає сипатись. Ви кажете про звинувачення у лобіюванні двох компаній. Проте не тільки це. Мене називали і кремлівським агентом, і шпигункою, і корупціонером. Останні публікації дискредитують і мою родину. Сьогодні вже дійшли до тієї стадії, коли мого чоловіка обливають брудом, хоча він взагалі на держслужбі ніколи не працював і не має бажання працювати.

Звісно, тиск — це спроба змінити позицію, залякати. Висловлювання Степана Івановича (Кубіва – «Главком») також були сплановані. Проте така критика може мати два ефекти. Якщо, наприклад, людина невпевнена в своїй позиції, якщо людині є за що турбуватися, якщо вона лобіює чиїсь інтереси або чинить якісь неправомірні дії, то вона може злякатися і відступити. Для людини ж, якій нема за що переживати, яка впевнена, що відстоює правильну позицію, така шалена протидія є підтвердженням того, що вона на правильному шляху. Це означає, що ми наступили на хвіст дуже впливовим людям, які мають великі можливості.


Агія Загребельська
Агія Загребельська

Чи отримували ви погрози від таких людей? Бо редакції «Главкома» після публікації матеріалу про лобістів лотерейного бізнесу вже передали «привіт».

У більшості, попередження надходять від користувачів Facebook. Мої знайомі передавали: «Декому ти як кістка в горлі, твоя позиція всім заважає. Це серйозні люди. Можуть бути спроби фізичного впливу – налякати або усунути». Я не виключаю відкриття кримінальної справи проти мене. Через громадських діячів я дізналась, що представники правоохоронних органів не хочуть виконувати вказівки з приводу кримінального переслідування щодо мене. Вони розуміють: моя позиція правильна, і в будь якому випадку їхні дії будуть аналізуватися у майбутньому. Мені б могли інкримінувати державну зраду, тобто роботу на компанії РФ, які внесені у санкційний список. Також є інший мотив для порушення кримінальної справи – збитки у 1,9 млрд гривень, які були нанесені державі моєю бездіяльністю, тобто непогодженням ліцензійних умов. Я дуже сподіваюся, що далі якихось чуток і розмов це все не піде.



Охорону маєте?

Не маю і не планую наймати. Я не дуже вірю, що охорона може захистити, якщо є сильне бажання щось зробити з людиною. Є купа прикладів... До того ж, охорона буде підтвердженням того, що я боюся.

Поки я не планую наймати охоронців і сподіваюсь, що не дійду до такого. Я вже певний період жила з охороною, знаю що це таке. Це було в 2010 році, коли я працювала адвокатом. Тоді мені спалили автомобіль через захист клієнта. Було багато погроз і мені, і моїй родині.

Чи відомо вам достеменно, хто є кінцевими бенефіціарами українських лотерейних гігантів «Патріот», «МСЛ» та «УНЛ»? «УНЛ», наприклад, пов’язують з депутатом від «БПП» Олександром Третьяковим, який нібито влаштовував мітинг під стінами АМКУ та погрожував заблокувати трибуну у Верховній Раді…

Це слушне запитання, але є одне «але». В більшості випадків, коли ми досліджуємо ринок, на якому обмежена кількість учасників, ми дуже ретельно вивчаємо кінцевих бенефіціарів. Проте в цій ситуації ми чудово розуміємо, що якщо зараз підемо в політичний бік і будемо їх називати, нас дискредитують і не дадуть можливості виправити ситуацію на ринку. Ми навмисне відійшли від бенефіціарів і сказали, що нас вони не турбують. Нас турбує, хто буде бенефіціаром тих компаній, які отримають нові ліцензії. Ми говорили, що у таких компаній має бути прозора структура власності, держава має знати в обличчя кожного з кінцевих бенефіціарів. Вони мають підтвердити, що в них є кошти, здобуті не злочинним шляхом, що в них є правомірно сформований певний статутний фонд.


Є санкції щодо компаній «Патріот» та «МСЛ», ми їх не обговорюємо, тому що це не наша компетенція. Ми не можемо говорити, чи правомірно вони накладені. Ми не маємо доступу до того рівня інформації чи державної таємниці, щоб фахово це проаналізувати.

З приводу «УНЛ» є інформація, яку ви знаєте зі ЗМІ щодо кінцевого бенефіціара Романа Зеньо (велотренер тернопільської школи Зеньо став власником компанії після обшуків там СБУ, на які приїздив депутат від БПП Олександр Третьяков. За даними видання biz.censor.net, саме він був реальним власником компанії – «Главком»). Потім була зміна кінцевого бенефіціара, і сьогодні це громадянин Британії чи Канади… (ЗМІ писали, що наприкінці лютого зі списку бенефіціарів компанії «УНЛ» пропав згаданий велотренер, а новим власником компанії стала компанія Hong Kong Rui Bo Investment Limited, бенефіціаром якої названий британець Майкл Джон Фогго, що мешкає у Гонконзі – «Главком»). Ця інформація є і у нас. Далі ми не йшли, щоб нас не звинуватили в тому, що ми політизовані або діємо в інтересах якоїсь компанії.

У звіті Антимонопольного, який ви підготували, йдеться про те, що починаючи з 2013 року держбюджет отримував все менше і менше надходжень від лотерей. З чим це пов’язано?

Причин дуже багато. Перша і основна — неналежне державне регулювання. Десь в 2012 році лотерейні білети були виключені із бланків суворої звітності, що спростило механізм і призвело до підробок.

Друга причина — закон 2012 року, який не встановив жодних жорстких правил регулювання, які б дозволяли державі контролювати потоки, що йдуть через лотерейних операторів. Наприклад, сьогодні миттєві лотереї за законом оператор не зобов’язаний проводити з використанням електронної системи прийняття ставок. Це ті лотереї, які знаходяться в найбільшій зоні ризику щодо несплати податків.

Пізніше було запроваджено систему оподаткування, яку витримати було неможливо. Операторів заганяли у тінь. Держава продовжувала називати гральні автомати лотереями і регулювати їх як лотерею. Звичайно, це все сприяло тому, що в операторів з’явилась можливість не показувати левову частину своїх доходів. До того ж, у них з’явилась мотивація це робити.

Зміни в законодавство були внесені лише в 2014-2015 роках. Це призвело до того, що ми бачимо зараз — учасник ринку розуміє, що він може не платити і йому за це нічого не буде. Тому він не платить. Якщо він розуміє, що не здатний платити так, як хоче держава, він теж не платить, бо збанкрутує. Коли на ринку п’ять компаній і двом з них дозволяють не платити податки, то інші компанії також перестануть їх платити, інакше вони не витримають конкуренції.

Тобто цифра у 26,5 млн грн податків за 2015 рік не адекватна прибуткам «лотерейщиків»? Про які реальні доходи від лотерей ми можемо говорити?

Міністр фінансів Данилюк назвав цифру в $1 мільярд на рік.


Ринок є, але держбюджет отримує з нього крихти?

Абсолютно. $1 мільярд на рік — це та сума, з якої повинні вираховуватись податки. Гадаю, що це навіть більше за $1 мільярд. Мінімум – це 1 мільярд євро. Якщо ж врахуємо ще й підпільні казино, то цифра буде набагато більша. 200 тисяч гривень - це дохід, який приносить один гральний салон за місяць. В Україні більше 30 тисяч населених пунктів, викреслимо дуже маленькі села, де немає лотерейних закладів, залишиться бодай 10 тисяч. Отож, якщо в населеному пункті буде принаймні один гральний зал, який приносить на місяць 200 тис грн, то загалом по Україні прибуток галузі складатиме 2 — мільярди на місяць, на рік – 24 мільярди₴

Це репрезентативна цифра. Проте держава у 2015 році отримала лише 26,5 млн. Наприклад, у Грузії азартний ринок в 2014 році склав 2,3% від ВВП країни. У нас у 2015 році азартний ринок складав лише 0,02% від ВВП. В 2014 році – 0,02%, в 2016 році – 0,003%.


Поясніть, чому по всій країні працюють заклади із затемненими вікнами під вивісками лотерей. Насправді ж вони є залами гральних автоматів, які заборонені ще за часів уряду Тимошенко? Чому Нацполіція на все закриває очі?

Це почалося з 2010 року. Їх ставало все більше, й на сьогодні їх просто шалена кількість. Вони останнім часом як гриби ростуть. Навіть у нас біля будівлі Антимонопольного один відкрився, потім другий, третій. Хто «кришує»? Якщо не говорити популістськими гаслами, то їх «кришує» закон. В законі таке визначення «лотерея», яке дозволяє під виглядом лотереї проводити азартні ігри. В тому числі, на гральних автоматах. Звичайно, їх можна закривати. Це компетенція правоохоронців, але чи можливо це суто фізично? Їх дуже багато. Для того, щоб закрити один такий заклад, треба прийти, вилучити обладнання, відправити його на експертизу, яка буде проводитися державним коштом, знайти тих, кому належать гральні автомати, і, можливо, притягнути їх до відповідальності.

Проте на кожному етапі цього процесу є великі правові складнощі. За законом, оператор не несе жодної відповідальності за розповсюджувача. Всі салони, які ви бачите, це розповсюджувачі лотерей. Ті ж самі оператори можуть сказати: «Ми відповідальності за розповсюджувачів не несемо». Цю ситуацію можна змінити новими ліцензійними умовами. Можна обмежити розташування салонів, сертифікувати обладнання. Це означатиме, що в цей зал потрапить тільки те обладнання, на яке держава поставила штамп про те, що воно лотерейне. Розповсюджувачу доведеться пройти експертизу обладнання, занести його в реєстр і тільки після цього встановити його.

Також у ліцензії можна передбачити, що оператор несе відповідальність за розповсюджувача. Вже в подальшому, коли в обладнання буде інтегрований GPS-трекер, на ньому буде стояти QR-код, все буде дуже просто. Співробітник правоохоронних органів або будь-хто зможе прийти з мобільним телефоном, і перевірити, чи є це обладнання в єдиному реєстрі. Якщо його не буде в реєстрі, то це нелегальне обладнання, його конфіскують без жодних експертиз. За допомогою цієї системи можна визначити навіть, скільки ставок було зроблено протягом певного часу і скільки було видано готівки як призового фонду.


Агія Загребельська
Агія Загребельська

Нещодавно у столиці біля метро Берестейська поряд з ігровим залом вбили людину, яка там працювала. Це переділ ринку лотерей?

Багато хто сприймає це, як переділ ринку і кажуть, що Антимонопольний втрутився в розподіл ринку і діє в чиїхось інтересах. Я завжди кажу: «Ми не хочемо і не говоримо про розподіл ринку».

Я прошу громадськість і всіх відійти від терміну «розподіл ринку», а говорити про те, що держава повинна його врегулювати. З 2009 року лотерейні оператори та гравці ринку розбираються між собою, хтось когось «кришує», змінюються міністри, керівники райвідділів поліції, але ситуація не змінюється.

Я гадаю, що сам ринок хоче працювати прозоро. До нас приходили представники ринку і в один голос казали: «Ми хочемо єдину електронну систему прийняття ставок, ми хочемо сертифікацію обладнання, ліцензування програмного забезпечення. Ми втомилися і хочемо платити кошти державі». Просто всі, хто працює на цьому ринку, давно вже до цього готові, бо для них це можливість спокійно працювати. До того ж, це капіталізація бізнесу, бо якщо держава зараз побудує легальний ринок, то їх бізнес буде щось коштувати, вони зможуть вкладатися в репутацію, імідж, людей, і вже завтра зможуть продавати свої акції.

Сьогодні цей псевдолотерейний бізнес жоден іноземець не купить, бо це поєднання корупції, криміналу і назви «Державна лотерея». Бізнес також боїться, що до нас зайдуть іноземні компанії і вони не зможуть з ними конкурувати. В країнах Європи і Америки такі компанії вже десятки років працюють легально і знають, як це робити.

У ЗМІ нині поширюється думка, йде реклама на ТБ і радіо про те, що монополісти в лотерейному бізнесі – це дуже добре, і така модель працює в багатьох країнах. Це правда?

Дійсно, є країни в яких працює монопольна модель. Проте той список країн, який показують в українських ЗМІ – не є коректним.

У справжньої монопольної моделі є позитив — монополіст хоче продати менше товару за більшу вартість. Але що таке монопольна модель? Якщо Україна хоче її впровадити, то краще визначити монополіста на конкурсі. Це показує світова практика. І призначати монополіста треба на певний строк, вказавши його у ліцензії, щоб оператор зміг повернути кошти, які вклав. Держава на обраного монополіста покладає жорсткі умови та обов’язки. Якщо він не виконує цих умов, його просто прибирають з ринку і обирають нового. Це і є монопольна модель.

Якщо говорити про монопольну модель, коли держава визначає державне підприємство і призначає його, як єдине, яке проводить лотереї, то тут нам варто згадати приклад Грузії. В 2009 році там створили «лотерейну компанію Грузії» — 70% належало державі. Держава уклала з нею ексклюзивний договір, що саме ця компанія 15 років володітиме лотереєю. У лютому 2016 року заборгованість цієї компанії склала більше $90 млн. В результаті в 2016 році за рішенням Мінфіну Грузії компанії припинили дію ліцензії. Я гадаю, що те сам буде і у нас, якщо запровадять подібну модель. Ми не готові до того, щоб державне підприємство займалось бізнесом. Тож, врешті-решт найбільш підходящими для України є олігопольна модель, коли на ринку обмежена кількість учасників, або монопольна модель з обранням на конкурсі.

Згідно з санкціями компанії «Патріот» та «МСЛ» не можуть отримати ліцензійні умови для своєї подальшої діяльності. Залишається єдиний претендент, який відповідає усім умовам, — «УНЛ». Проте в уряді переконують, що у неї є потенційний конкурент – «Ощадбанк», адже державні банки в Україні мають дозвіл займатися лотереями. «Укрексімбанк» не дотягував за критерієм регіональної мережі, а Приватбанк не є держбанком в значенні закону «Про держбанки»… Наскільки вірогідним є сценарій, що «Ощадбанк» просто змусять придбати ліцензію, для того щоб створити видимість конкуренції, але він не займатиметься у подальшому лотереями?

Є така вірогідність. Ми отримаємо монополіста не за тією моделлю, яка нам треба, а матимемо штучно створену монопольну модель. Це саме те, про що ми писали в звіті і говорили з Мінфіном. Бо якщо на ринок вийде тільки одна компанія, для ринку це буде великий крок назад.

Але «Ощадбанк» не зобов’язаний придбати ліцензію?

Ні. Більше того Нацбанк, підкріпившись позицією іноземних експертів для того, щоб не звинувачували його у лобізмі інтересів країни-агресора, тобто компаній «МСЛ» та «Патріот», які потрапили під санкції через можливі зв’язки з російським бізнесом, сказав, що планує зміни в закони про банки і банківську діяльність, згідно з якими вони планують виключити лотерейну діяльність з видів діяльності, якими може займатися банк, тому що для банка це дуже шкідливо, мінус для репутації. Питання навіть не в тому, чи хоче банк, а в тому, що він робитиме після того, як почне займатися лотереєю. Я думаю, що все-таки ці зміни будуть внесені в закон. Нацбанк далі вже продовжить ту роботу, яку він розпочав і ці дискусії нарешті припиняться. Сьогодні в ЗМІ риторика дуже змінилася, почали казати, що єдиний оператор – це чудово. Тож, я думаю, що від ідеї затягнути державні банки у цей вид діяльності відмовилися.

Якщо ми відкинемо у бік санкції щодо інших двох компаній, то вони відповідають іншим умовам, аби отримати ліцензію?

Якщо зняти санкції буде три гравці на ринку, але все одно нічого не зміниться. Це трішки краще, ніж один. Через якусь конкуренцію між ними ми не будемо ще більше опускатися у прірву нелегальності. Якщо їх буде три, то ми залишимось в тій точці, в якій є сьогодні. Нам треба прийняти нормативну базу, щоб іти вперед. Якщо є політична воля, то це можна зробити за місяць. Але потім є практична реалізація цієї нормативної бази, і, це – роки.

В дослідженні АМКУ є інформація, що 66% «лотерей» — це насправді гральні автомати, 14% — букмекерські контори. Тобто дійсно лотерея – це лише 20%…

Насправді, відсоток лотерей дуже маленький.


Агія Загребельська
Агія Загребельська

Букмекерські контори нині так само заборонені…

Так. Один політик сказав, що заборона букмекерських контор — це велика помилка: «Ми заборонили шахматистів». Насправді, букмекери — це дуже інтелектуальний вид діяльності. Для того, щоб вигравати, вони мають вивчати ситуацію, аналізувати, багато читати. До того ж, букмекерство в кожній країни фінансує спорт. По суті, спорт живе з букмекерської діяльності. Чому у нас така ситуація зі спортом? Не тому, що наша держава мало виділяє, а в тому числі тому що в нас букмекерства легального немає.

Ви спілкувалися з Степаном Кубівим після схвалення звіту Антимонопольного комітету?

Ні, тільки телефоном, одразу після тієї наради 16 лютого він зателефонував мені, вибачився і сказав, що поступив неправильно як людина, але як перший-віце-міністр і модератор наради він був змушений саме так зробити. Я йому сказала: «Я ж вам нічого не говорила, ви мені навіть не дали сказати». «Ну, вибач. Так було потрібно», — пояснив він.

Чи є у вас аудіозапис наради?

Ні, поки відповіді на свій запит я не отримала.

Юлія Тунік, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»


Джерело статті: “https://glavcom.ua/interviews/agiya-zagrebelska-antimonopolniy-komitet-nastupiv-na-hvist-duzhe-vplivovim-lyudyam-na-lotereynomu-rinku-482240.html”

Последнее от

Похожие материалы (по тегу)

Другие материалы в этой категории:

Проишествия

Редакция