Are You New User

Розмова з Наришкіним, мокрі штани, політичні квоти і ядерна відповідь Росії. Головне зі свідчень Турчинова в суді 13.06.2018

Розмова з Наришкіним, мокрі штани, політичні квоти і ядерна відповідь Росії. Головне зі свідчень Турчинова в суді
Турчинов: Путін був готовий використовувати ядерну зброю, якби його операція у Криму зустріла серйозну протидію

Про зміну влади після втечі Януковича

Із 21 на 22 лютого 2014 року Янукович утік із Києва, і разом із ним практично весь склад Кабінету Міністрів, керівники силових структур і багато їхніх підлеглих. Така сама ситуація була в багатьох регіонах: керівники адміністрацій або не виходили на роботу, або залишали країну.

За цих умов єдиним легітимним органом залишилася Верховна Рада. Вона змушена була взяти відповідальність на себе. 22 лютого констатували, що Янукович усунувся від виконання своїх обов’язків. Тоді ж за демократичною процедурою мене обрали головою парламенту.

Самоусунення Януковича заблокувало відновлення владної вертикалі. Призначення на всі силові посади неможливе без подання президента. Тому парламент ухвалив рішення покласти виконання обов’язків президента згідно з Конституцією на голову Верховної Ради.

Режим Януковича довів країну до банкрутства. На рахунках держави не було коштів. Треба було терміново виправляти ситуацію. Яценюк, який був прем’єр-міністром, інформував, що на рахунку країни взагалі не було грошей. Пара сотень тисяч. У кіоскера на вокзалі грошей більше, ніж у бюджеті країни, коли було сформовано новий уряд. Режим Януковича жив винятково коштом подачки Путіна. Тільки ці гроші якось утримували владу України і давали можливість їй платити зарплати силовикам, які знущалися над власним народом.


Недавно избранный спикер парламента Александр Турчинов выступает во время заседания Верховной Рады Украины в Киеве, Украина, 22 февраля 2014 года
Олександр Турчинов під час засідання Верховної Ради 22 лютого 2014 року. Фото: ЕРА


Про самоусунення Януковича

У мене немає інформації, яка свідчила б про існування загрози життю Януковича. Більше того, якби він здався, упевнений, що був би чесний і прозорий суд. Але саме через страх перед судом Янукович утік із країни. У жодних органах влади не було відомо про місце його перебування. Можливість зв’язку із ним була втрачено. Ані сам Янукович, ані представники його оточення не робили спроб зв’язатися зі мною.

22 лютого стало відомо, що Янукович у Харкові і хоче брати участь у сепаратистському заході, організованому проти незалежності України. Зв’язатися з ним не вдалося, а стало відомо, що він із Харкова хоче вилетіти до Росії. Щоб припинити вивіз цінної документації, зупинити зрадників (на борту могли бути керівники СБУ, МВС), звернувся до прикордонної служби і попросив не дати можливості вертольоту Януковича вилетіти за межі України. Наказів або розпоряджень збити вертоліт я не давав.

Він сів у Донецьку, Янукович відмовився спілкуватися із представниками влади і зник з аеропорту в невідомому напрямку. 23 або 24 лютого ми дістали інформацію, що він перебуває у Криму. Щоб переконати його повернутися і написати заяву про відставку (це спростило б політичну ситуацію і в Україні, і за її межами), Аваков і Наливайченко, які тоді були депутатами, вирушили до Криму. Вони дістали інформацію, що Янукович переховується на військовій базі ВМФ РФ. Стало зрозуміло, що зв’язатися з ним неможливо.

Неприязного ставлення до Януковича у мене немає. Була серйозна проблема для нашої країни, коли він спочатку очолив уряд, а потім став президентом. Я не приховував свого політичного ставлення до нього. Після його злочинів проти власної країни я ставлюся до нього як до злочинця. Він нікого сьогодні не цікавить як політичний діяч. Він цікавий тільки як підсудний.

Я нікому не давав наказу ліквідувати Януковича. Такого не було і не могло бути. Дуже важливо було, щоб Янукович був живим в Україні, щоб він міг спокійно сидіти на лаві підсудних і відповідати за злочини, які скоїв.

Про Харківські угоди

Янукович хотів здати Росії нашу країну оптом і дезінформував українське суспільство, коли обіцяв підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Замість цього готували Митний союз із РФ і фактично військово-політичний союз. Готувалися віддати всю країну цілком. Тому піднялася Революція гідності.

Хочу сказати, головна зрада – підписання Харківських угод. Це перший акорд щодо здачі Криму. Тоді дали можливість безперешкодно пересуватися в Криму великим підрозділам російських військ, що стало фундаментом для окупації півострова.

Ще однією підставою стала угода про кредитування України з боку РФ. Цей документ відкрив кредитну лінію Україні. Це можна розцінювати як продаж незалежності і суверенітету країни, тому що вже тоді обговорювали майбутній військово-політичний союз, що фактично свідчить про руйнування незалежності нашої країни.

Про підготовку Росії до окупації Криму

Росіяни давно і серйозно готувалися до окупації. Ми пам’ятаємо навчання "Захід 2017" на території Республіки Білорусь. У 2013 році були аналогічні навчання. Фабула завдань: якась дружня країна звертається до РФ із проханням допомогти у відновленні конституційного ладу і перемогти терористичні угруповання, які захопили органи влади. І союзницькі війська допомагали це зробити. Це було в березні 2013 року. Уже тоді вони розуміли, що режим Януковича може впасти в будь-який час, що Янукович веде країну до колапсу. І саме тому готували захоплення української території.

Прихована фаза захоплення Криму почалася 20 лютого, коли Янукович ще формально був президентом країни. Вони тихо брали під контроль об’єкти критичної інфраструктури. А 27 лютого почалася відкрита фаза, коли відбулося захоплення будівель парламенту і Кабміну Криму.


Пророссийские активисты возле здания Крымского парламента в Симферополе. 27 февраля 2014 г. Фото: EPA
Проросійські активісти біля будівлі Кримського парламенту в Сімферополі 27 лютого 2014 року. Фото: EPA


Паралельно на південному і східному кордонах України йшла концентрація сил російської армії для підготовки вторгнення на материкову частину України. Про це нас поінформували українська розвідка і наші іноземні партнери.

Тоді парламент РФ дав дозвіл президенту Путіну право використовувати збройні сили РФ на території України. Їхні плани пізніше стали зрозумілими: вторгнутися в Україну, взяти під контроль південь і схід і встановити контроль над Києвом, щоб силовим шляхом відновити маріонетковий режим Януковича. Саме цьому слугувало звернення Януковича про введення російських військ. Він пішов на зраду і звернувся до ворожої країни, щоб шляхом агресії відновити свою владу. Ця заява – політичне прикриття для Путіна і його кліки. Якби вони ці плани реалізували, то продемонстрували би світові, що відновили конституційний лад в Україні.

Про спробу відновити українську владу в Криму

Коли мене повідомили про захоплення адміністративних будівель у Сімферополі, я дав наказ оточити парламент і Кабмін, підготуватися їх відбити. За кілька годин мені повідомили, що вдалося лише оточити ці будівлі. Але під натиском агресивно налаштованих людей силовики не змогли виконати завдання і розійшлися. Деблокувати органи влади було нікому.

Про зраду силовиків

Кількість зрадників була такою великою, що неможливо було взагалі зрозуміти, хто здатний працювати на країну. СБУ не виходила з ініціативою проведення АТО в Криму, тому що з-поміж працівників СБУ (це офіційні дані) 90% зрадили присягу. Нікому було проводити АТО в Криму.

Найгірша ситуація була в міліції – там зрадили присягу 99% особового складу. У Збройних силах – 71% зрадників. Менше ніж чотири тисячі військових вийшли із Криму. Така сама ситуація в Управлінні державної охорони, де працюють бійці високого рівня підготовки, – тільки 20 осіб залишилися вірними присязі. У прикордонній службі аналогічна ситуація.

Військова прокуратура може повідомити, скільки веде справ за зраду, проти шпигунів і диверсантів.

Людина із прізвищем Ільїн (станом на лютий 2014 року начальник Генерального штабу ЗСУ Юрій Ільїн. "ГОРДОН") навіть не зателефонував мені, щоб повідомити про події, які відбуваються в Криму. Він приховував інформацію і фактично співпрацював із Росією. Тому зараз він там переховується. За бездіяльність і грубе порушення статуту я вирішив зняти його з посади. Якби Ільїн не сховався в Росії, то поруч із Януковичем відповідав би за руйнування боєздатності армії, за те, що нічого не зробив, перебуваючи на посаді керівника ЗСУ.

28 лютого після доповіді Тенюха (у лютому–березні 2014 року Ігор Тенюх виконував обов’язки міністра оборони. "ГОРДОН") та інших силовиків було ухвалено рішення про бойову готовність "повна". Це відображено в указі. До цього таке рішення ніхто не ухвалював. Ніхто з військових не інформував мене про необхідність такого заходу.

Про розмову з головою Держдуми РФ

Під час засідання РНБО мені повідомили, що телефонує голова російської Держдуми Сергій Наришкін. Я зробив перерву і поговорив із ним. Він повідомив, що РФ визнає мене тільки як легітимного голову парламенту, але не визнає моїх повноважень як виконувача обов’язків президента. Вони вважають, ми силою захопили владу. Наголосив, що вважають легітимним президентом Януковича і саме від нього готові приймати інформацію і мати спілкування з Україною.

Водночас (я так розумію, що за дорученням російського керівництва) Наришкін почав погрожувати: якщо загинуть російськомовні люди, російські військові, вони мають потенціал знищити нову українську владу. Фактично йшлося про вторгнення з боку РФ. Я сказав Наришкіну тоді, що вони порушили всі міжнародні угоди і не мають ані юридичних, ані політичних підстав перебувати на території України. На що він відповів, що будуть і політичні, і юридичні причини, і політичні підстави.

Наступного дня парламент Росії дав дозвіл Путіну вводити війська в Україну. А політичним підґрунтям, на яке натякав Наришкін, безумовно, стало звернення Януковича.

Лист Януковича, прочитаний в ООН, ніхто не сприйняв як підставу для нападу. Світова громадськість була на боці України.Водночас РФ дістала політичний фіговий листок, щоб прикрити агресію.

Напередодні цих подій, 28 лютого, керівник розвідки генерал Віктор Гвоздь повідомив мені, що за даними, які надійшли від джерел у РФ, на 1 березня готують рішення про введення військ в Україну. І сказав, що є звернення Януковича з цього приводу. Але реальний текст звернення я побачив, коли представник РФ оголосив його в ООН.

Про стан Збройних сил України

У нас не працювала розвідка і силовики. У мене не було інформації про початок російської агресії. Я її отримав 27 лютого рано-вранці. До цього, за нашою інформацією, ситуація в Криму не відрізнялася від ситуації в інших регіонах. Що стосується військової агресії. Ми думали, вона почалася 27 лютого вранці. А вона до того часу вже завершувалася. Тоді почалася відкрита фаза по встановленню контролю над органами влади.

28 лютого під час першого засідання РНБО міністр оборони Тенюх доповів, що у зв’язку з важким становищем в ЗСУ (одне з основних злочинів Януковича – усвідомлене і системне руйнування ЗСУ та оборонного комплексу) є можливість зібрати не більше 5 тис. військових. Це весь резерв, який тоді мав військове керівництво країни.

Головна загроза, яку розкрили на РНБО, – підготовка вторгнення на материкову частину. Керівники говорили, що проти України можуть задіяти понад 200 тис. російських військових, танки, системи реактивного залпового вогню, авіацію і так далі. В тих умовах спалити цей резерв у Криму було неприпустимо. Прийняли рішення почати перекидання військ з заходу на схід і південь країни, на потенційні напрямки вторгнення російських військ.


Фото: turchynov.com
Турчинов: Багато "герої", причетні до розвалу ВСУ, розповідають побрехеньки, як вони хотіли когось захищати, рятувати, проводити якісь операції. Фото: turchynov.com


Тоді ж вирішили розпочати мобілізацію. Але ми не могли відразу її розпочати, бо була повністю знищена система військкоматів, знищені архіви, не було озброєння, одягу, резервів, щоб годувати призовників. Ми змушені були повністю відновлювати логістику Збройних сил, ремонтувати техніку, щоб забезпечити першу хвилю мобілізації. І змогли оголосити її тільки 17 березня.

Розуміючи, що нам не вистачає військ, я змушений був вести переговори з керівництвом Республіки Білорусь. Я отримав від нього запевнення, що Білорусь не буде використовуватися для того, щоб російські війська зайшли до нас у тил. Олександр Лукашенко (президент Білорусі. "ГОРДОН") чесно сказав, що якщо у нього не буде можливості протистояти, він своєчасно про це попередить.

Після того як у країні почалася російська агресія, у багатьох районах піднялися сепаратистські заколоти, в країні почалася паніка. Щоб заспокоїти людей, я повинен був брати відповідальність на себе, змушений був заспокоювати людей, говорити, що армія нас захистить. Якби я тоді вийшов на екрани і сказав: "Друзі, у нас немає армії, вас нема кому захистити", був би хаос. Я несу відповідальність за свої слова та дії перед українським народом і перед своєю совістю.

Про оборону військових частин у Криму

Враховуючи невеликий потенціал сил структур і ВСУ, дали команду забезпечити охорону і захист усіх місць дислокації, кораблів, арсеналів в Криму. У тому числі захищати місця дислокації, використовуючи зброю. Нам треба було виграти час. Цей наказ був зафіксований і доведений до відома всіх виконавців. Тоді була обрізана спеціальна захищена лінія зв’язку, управління військами було складним.

У той же час багато чесних офіцерів і солдатів намагалися виконувати наказ. Коли на початку березня почалася масова здача місць дислокації, я жорстко ставив питання перед міністром оборони: чому не застосовується зброя для захисту містечок, місць дислокації, кораблів і так далі. На що мені дали пояснення про деморалізації військових, низькому рівні підготовки. Головний аргумент, який мені привели (цю інформацію підтвердив генерал Михайло Коваль, який побував у Криму), що російські військові використовують підступну технологію: перед своїми підрозділами випускають мирних жителів. Їх використовують як гарматне м’ясо. Офіцери пояснили, що не можуть стріляти в цивільних.

Ще одна причина, по якій не виконувалися накази про застосування зброї, – це система комплектації наших військ. У той час у військах контрактники були кримські. Як і багато кримчани, вони були отруєні російською пропагандою і не пручалися.

Нам було важливо виграти час. Путін планував завершити окупацію і роззброєння українських військових до 1 березня. Завдяки підтримці місцевих жителів військові зуміли місяць протриматися в Криму і підготувати оборону півдня і сходу України, щоб не дати противнику без опору увійти на територію країни.

Про відмову вводити воєнний стан і оголошувати війну Росії

Багато хто не розуміє законодавчої суті оголошення війни і воєнного стану. Оголошення війни – це застосування без обмежень озброєння. Воєнний стан – це жорстке обмеження конституційних прав громадян (на зібрання, проведення масових заходів, цензура у ЗМІ, можливість проведення конфіскації майна тощо). Під час уведення воєнного стану країна навіть повинна інформувати ООН.

В умовах, коли почався сепаратистський шабаш у багатьох регіонах, уведення військового становища мені дуже допомогло б. 27 лютого ввечері я дав доручення підготувати відповідний указ. Такий указ було підготовлено, і на засіданні РНБО я планував дістати підтримку цього рішення. Але указ не міг діяти, якщо його не підтримає парламент. Тому 28 лютого я запросив лідерів фракцій парламенту, щоб заручитися їхньою підтримкою.

Багато політичних лідерів тоді розуміли, що російська агресія може затягнутися на довгий час. Уведення воєнного стану припиняє можливість будь-яких виборів. Це могло призвести до того, що у мене буде необмежена влада на необмежений час. Саме тому за рішення проголосував лише я один на засіданні РНБО. Розумію своїх колег. Вони вважали, що проведення прозорих виборів і обрання легітимного президента значно посилить позиції України. Я був змушений із цим погодитися.


Скриншот: Радіо Свобода онлайн / YouTube
Турчинов: Квота щодо міністра оборони відійшла до "Свободи", і вони внесли кандидатуру Ігоря Тенюха на посаду. Скріншот: Радіо Свобода онлайн / YouTube


Про загрозу ядерного удару по Україні

Після тотального ядерного роззброєння України у нас не залишилося зброї і військових засобів, щоб протистояти такій ядерній державі, як РФ. Саме тому як у лютому 2014 року, так і зараз, коли ми маємо боєздатну армію та військово-промисловий комплекс, ми не можемо оголосити війну агресору.

Росія – ядерна держава. Партнери (які були гарантами нашої безпеки за Будапештським меморандумом) запевнили, що ми можемо діяти лише на дипломатичному рівні, а не на військовому. Тому ми не могли оголосити війну ядерній державі. Вона була готова до цієї війни, її збройні сили готувалися до вторгнення.

Путін сказав, що був готовий використовувати ядерну зброю, щоб завершити операцію в Криму, якби йому хтось у військовий спосіб завадив. Це його пряма мова. Він був готовий використовувати ядерну зброю, якби його операція зустріла серйозну протидію.

За сценарієм російського військово-політичного керівництва на кордоні з РФ було зосереджено потужні сили – 200 тис. військових, які були готові до вторгнення. Маючи резерв 5 тис. осіб, ми нічого не могли протиставити. Я сказав і, повторюся, ми і зараз не оголошуємо війну РФ, тому що не готові до цього. Але прийде час, коли ми знайдемо можливість дати відповідь, зокрема і ядерну. Я переконаний, нехай не скоро, але це буде.

Про свідчення колишнього начальника Генштабу Замани

Багато "героїв", причетних до розвалу ЗСУ, розповідають побрехеньки, як вони хотіли когось захищати, рятувати, проводити якісь операції. Пан Замана (начальник Генерального штабу Збройних сил України з лютого 2012-го до лютого 2014 року Володимир Замана. "ГОРДОН") дезінформував суд. Жодних пропозицій мені особисто він не подавав. Ні доповідних, ні рапортів не було. Це можна перевірити за книгами реєстрації.

Будучи керівником у ЗСУ за часів Януковича, він несе відповідальність за розвал Збройних сил. Замана розповідає, що про щось мені розповідав. Із мокрими штанами Замана сидів і боявся розкрити рот тоді. Як і багато інших, хто сьогодні розповідає про свій "героїзм".

Замана розповів, що 23 лютого виступав у Верховній Раді і розповідав про небезпечну ситуацію в Криму. У мене є завірена копія стенограми, де слова щодо Криму Замана не сказав. На жаль, таких героїв не було. Якби вони були, я б першим їх відправив воювати у Крим.

Про призначення Тенюха міністром оборони

Формування уряду відбувалося складно. Не було жодної політичної сили, яка могла сформувати уряд. У ньому були представники партії "Батьківщина", "Свобода" і УДАР. Вони дістали відповідні квоти. Квота щодо міністра оборони відійшла до "Свободи", і вони внесли кандидатуру Ігоря Тенюха на посаду. Оскільки уряд коаліційний, і без однієї з цих сил ми не змогли б його запустити, було ухвалено спільне рішення за домовленістю політичних сил, що сформували парламентську більшість.

Ні Марчук, ні Смешко, ні Кучма із Кравчуком (колишній прем’єр-міністр і міністр оборони України Євген Марчук, колишній голова СБУ Ігор Смешко, екс-президенти України Леонід Кравчук і Леонід Кучма. "ГОРДОН") не входили до складу парламентської більшості, відповідно з регламентом Верховної Ради не могли пропонувати кандидатури на посаду того чи іншого міністра.

Про денонсацію Угоди про дружбу та взаємну допомогу між Україною і РФ

Нам необхідний цей договір. Його головна особливість у тому, що РФ чітко визнає всі кордони України, включно з Кримом. Під ним стоїть підпис російського керівництва. У всіх міжнародних судах, куди звертається наша країна, ця угода є одним із головних аргументів про беззаконні варварські дії російських військових щодо захоплення наших територій у Криму і на Донбасі. Росія дуже хотіла б, щоб Україна денонсувала цю угоду і тим самим відмовилася від кордонів, які наша країна має.


Джерело статті: “http://gordonua.com/ukr/publications/rozmova-z-narishkinim-mokri-shtani-politichni-kvoti-i-jadernij-vidpovid-rosiji-golovne-z-pokazan-turchinova-v-sudi-232042.html”

Последнее от

Похожие материалы (по тегу)

Другие материалы в этой категории:

Проишествия

Редакция