Киреева «приговорили» к 15 годам лишения свободы
Поделиться в соц. сетях
Народный суд приговорил Киреева к 15 годам лишения свободы
На Крещатике в палаточном городке сторонников Юлии Тимошенко состоялся народный суд над судьей Печерского районного суда Родионом Киреевым.
Киреева приговорили к 15 годам лишения свободы и объявили врагом украинского народа. Также народный суд лишил его на 3 года права занимать любые должности в правоохранительные органах и судах Украины.
Киреева обвинили в вынесении заведомо незаконного решения об аресте и содержании под стражей Тимошенко, нарушении ее права на защиту, вынесение неправосудных постановлений, незаконное удаление из зала заседаний народных депутатов, а также вступление в сговор группой лиц, в числе которых были названы глава Администрации Президента Сергей Левочкин и первый заместитель генпрокурора Ренат Кузьмин.
Председательствовал в народном суде правозащитник Дмитрий Ильченко с участием 12 присяжных. В качестве свидетелей выступали народные депутаты от фракции БЮТ-Батьківщина Юрий Одарченко, Андрей Павловский, Евгений Добряк.
Кирееву были предоставлены защитники, но на народный суд он не явился.
Акция прошла спокойно, без инцидентов. А из противоположного лагеря по-прежнему доносился текст выступления одиозного Олега Калашникова…
Полный текст решения Народного суда:
Народний суд України м. Київ Іменем народу України Вирок
19 серпня 2011 року народний суд України у складі: Головуючий – Ільченко Д.О. при секретарі – Саєнко В.Ю. За участі присяжних у кількості 12 осіб Представника народного обвинувачення — Степанової С.К. та народного захисту — Гетьмана О.Ю. та Федорчука Р.Є., Розглянувши у відкритому засіданні народного суду України справу «Народ України проти судді Кірєєва Родіона Володимировича» за №02/2011
Встановив:
24 червня 2011 року Кірєєв Родіон Володимирович, будучі суддею Печерського районного суду м. Києва, розпочав судовий розгляд кримінальної справи 1-657/11 за звинувачення Тимошенко Юлії Володимирівни. Зазначену кримінальну справу було направлено для судового розгляду Генеральною прокуратурою України. Суть звинувачення проти Тимошенко зводилося до того, що нею, нібито, було перевищено службові повноваження шляхом підписання директив на ведення переговорів із Російською Федерацією з питань газопостачання. Обвинувачення стверджує, що вже під час попереднього судового засідання захист Тимошенко надав Кірєєву докази, відповідно до яких, навіть за умови повної доведеності всіх викладених у обвинуваченні фактів, Тимошенко не може бути притягнута до відповідальності, оскільки в її діях був відсутній склад злочину. Крім того, захистом були заявлені клопотання про направлення справи на додаткове розслідування через те, що слідчий не вирішив ряд клопотань, що були вчасно подані, але не розв’язані у встановлений законом спосіб. Також було заявлено відвід підсудному з мотивів його службової залежності від Голови суду Інни Отрош та першого заступника генерального прокурора України Ріната Кузьміна, які обіймають посади членів Вищої ради юстиції, що уповноважена вносити подання про звільнення суддів, призначених на 5-річний строк. Протягом всього процесу заяви про відвід подавалися повторно з різних підстав. Клопотання та відводи підсудний безпідставно відхилив. В подальшому, під час ведення судового процесу, Родіон Кірєєв допускав неодноразові порушення норм процесуального права, проявляв упередженість проти Тимошенко Юлії Володимирівни, допускав порушення Закону України «Про статус народного депутата України», а також міжнародних зобов’язань України, незаконно позбавив Тимошенко права на свободу та на захист. Крім того, обвинувачення заявило, що підсудний 18 серпня 2011 року, маючи умисел на позбавлення потерпілої Тимошенко Ю.В. здоров’я перешкоджав її огляду особистим лікарем, якому б вона довіряла. Такими діями було порушено право Юлії Тимошенко на життя та здоров’є Сторона захисту заявила, що Родіон Кірєєв не винний у пред’явлених йому звинуваченнях та не може нести за відповідальність за те, що відбувається у судовому процесі, оскільки під час процесу на нього здійснюється постійний тиск з боку Генеральної прокуратури та Адміністрації Президента України. Крім того, просили суд звернути увагу на відсутність у підсудного належного досвіду, його недостатнє розуміння норм кримінального процесу, оскільки раніше він ніколи не займався кримінальними справами, аналогічними справі Тимошенко. Сам підсудний в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Враховуючи суспільну важливість вчинених Кірєєвим злочинів проти народу України та той факт, що розгляд проводився у зоні прямої чутності робочого кабінету Кірєєва, суд вирішив, що справу можна розглянути за відсутності підсудного. При цьому судом були призначені йому безкоштовні захисники, які добросовісно виконували свої обов’язки. У судовому процесі брали участь присяжні, що були обрані за допомогою випадкового відбору серед всіх осіб, які виявили бажання стати присяжними у даній справі. Оголошення про набір присяжних було здійснено таким чином, щоб будь-яка особа, незалежно від її політичних переконань, могла взяти участь у даному процесі. Перед початком розгляду справи сторонам було надано можливість заявити відвід будь-яким присяжним, що проявили б ознаки упередженості. Присяжні зобов’язалися винести свій вердикт чесно і виключно на підставі встановлених фактів. Заслухавши думку учасників процесу, уважно дослідивши всі докази, наявні у суду та взявши до уваги вердикт присяжних, суд прийшов до висновків про те, що в діях підсудного наявні порушення норм Конституції України, законів України та міжнародних договорів, ратифікованих Україною. Судом встановлені наступні порушення загальновизнаних принципів права на справедливий судовий розгляд. 1. Право на свободу 5 серпня 2011 року суддя Печерського районного суду м. Києва Родіон Кірєєв своєю Постановою змінив запобіжний захід щодо Юлії Тимошенко із підписки про невиїзд на взяття під варту. Вказана постанова була ухвалена на підставі клопотання прокурора Лілії Фролової. Відповідно до статті 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу. Це право може бути обмежене лише за вмотивованим рішенням суду на підставі та у спосіб, встановлений законом. Підставами для задоволення клопотання прокурора про взяття Тимошенко під варту стало те, що, на думку суду, вона може ухилитися від суду, продовжувати начебто злочинну діяльність та, на думку підсудного, грубо порушує порядок у судовому засіданні, зневажає суд та свідків, затягує судовий процес. Зазначені твердження у постанові суперечать положенням чинного законодавства та не відповідають обставинам справи. Відповідно до частини 1 статті 148 КПК України встановлено, що метою обрання запобіжних заходів є унеможливлення для підсудного ухилятися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі, продовжувати злочинну діяльність, а також, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень. Частина 2 статті 148 КПК України перелічує вичерпний перелік умов, за яких до підсудного можна застосувати запобіжний захід: якщо є достатні підстави вважати, що підсудний буде ухилятися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істину у справі, продовжувати злочинну діяльність. Можливість ухилення Тимошенко від слідства та суду виключається, оскільки Юлія Володимирівна з’являлася на кожне судове засідання, незважаючи на свою незгоду із графіком, по якому вони відбуваються. Вона не зробила жодної спроби залишити місто Київ, а у випадках, коли під час досудового слідства вона виїздила за межі України до країн, готових надати їй політичний притулок, завжди поверталася у встановлений слідством строк. На момент винесення постанови про взяття під варту не існувало жодної процесуальної дії, від участі в якій Тимошенко мала б можливість ухилитися.. Продовжувати начебто злочинну діяльність Юлія Тимошенко не могла з двох причин: по-перше, не можна продовжити займатися тим, чим особа ніколи не займалася, що підтверджується відсутністю обвинувальних вироків що до підсудної, а по-друге – вона не була посадовою особою, а тому не могла продовжити вчинення посадового злочину. Щодо обвинувачення у перешкоджанні встановлення істини у справі, то тут підсудний грубо порушив норми процесуального права. Жодними своїми діями Юлія Тимошенко не перешкодила суду встановлювати обставини справи, а будь-яке затягування справи (правомірне чи неправомірне) не має жодних наслідків для можливості суду встановити істину. Крім того, особа не може бути покарана за те, що використовує свої процесуальні права – задавала питання свідкам та подавала клопотання. Що стосується звинувачень у зневазі до суду та свідків, то за подібні дії Кодексом про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, що полягає у грошовому штрафі. До даного виду відповідальності Тимошенко не притягувалося, а, отже, жодних легальних доказів того, що вона чимось перешкоджала здійсненню правосуддя немає. Крім того, така причина для зміни запобіжного заходу не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім всього іншого, суд має підстави вважати, що Тимошенко була ув’язнена за свої висловлювання та думки, оскільки підсудним неодноразово вказувалося, що вона зневажає його та свідків. Особа не може бути примушена поважати чи не поважати будь-яку особу. Неповага до людини в жодному випадку не може бути причиною для покарання. На думку організації «Міжнародна амністія», право на свободу має поширюватися на весь період, поки особа чекає судовий вирок. крім окремих, встановлених законом випадкам. Ці висновки підтверджуються пунктом 3 статті 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, що передбачає затримання на стадії судового слідства лише як крайній захід, При цьому саме обвинувачення мало б доводити наявність таких підстав. Таких підстав не знайшлося до поточного моменту. Крім того, Пакт стверджує, що особа має бути негайно звільнена з під варти, якщо буде гарантована її доставка до суду. За Тимошенко поручилися понад 200 найвідоміших людей України, які гарантують її явку у судове засідання. Так само пропонувалася застава, про те підсудний суддя Кірєєв відмовився змінювати запобіжний захід. Вчиняючи цей злочин Родіон Кірєєв діяв з прямим умислом, усвідомлюючи неправомірність своєї поведінки, яка неодноразово доводилася йому стороною захисту. Враховуючи вищенаведене суд констатує, що Кірєєв Родіон Сергійович порушив статтю 29 Конституції України, статтю 5 Європейської конвенції, статтю 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, а також вчинив злочин, передбачений ч. 2 статті 371 Кримінального кодексу України – завідомо незаконний арешт або тримання під вартою. 2. Порушення права на захист: підготовка до судового процесу Право людини на захист є одним із ключових прав, що забезпечують будь-якій особі, яка обвинувачується у вчиненні злочину, можливість належним чином захистити себе. Без права на захист справедливий суд не можливий. Підпункт б частини 3 статті 14 Пакту, п. б ч. 3 статті 6 Конвенції гарантує кожному достатній строк для ознайомлення із матеріалами справи. Ще на першому судовому засіданні 24 червня 2011 року адвокат Юлій Тимошенко Сергій Власенко заявив клопотання про надання йому часу для ознайомлення із матеріалами справи. Після цього з аналогічними клопотаннями зверталися допущені до процесу адвокати Микола Титаренко, Микола Сірий та Юрій Сухов. Відповідно до заявлених ними клопотань їм був необхідний час не менше 1 місяця для ознайомлення із 15 томами кримінальної справи. Підсудний суддя Кірєєв надавав новоприбулим адвокатам на ознайомленні із справою 2 дні, а тим, що були залучені раніше, час для ознайомлення не надавав. Кожний том кримінальної справи містить 300-350 сторінок. Таким чином, загальний обсяг справи складає 5000 сторінок. Суд вважає, що для ґрунтовного аналізу матеріалів кримінальної справи адвокату потрібно не менш, як 5 хвилин на кожну сторінку. Таким чином захисту Тимошенко, об’єктивно, було необхідно не менш, як 416 годин для ознайомлення із кримінальною справою. При 8-годинному робочому дні адвоката це становить 52 робочих дні. Пропозиція захисту надати йому 1 місяць була розумною та обґрунтованою. Незважаючи на це підсудний Кірєєв відхиляв всі подібні клопотання. Адвокат, не будучи ознайомлений із матеріалами справи, не здатен надавати кваліфіковану правову допомогу, що робить захист неповноцінним. Посилання Кірєєва на те, що адвокат Власенко, нібито, мав копії всіх матеріалів справи, а тому може знайомитися із ними в будь-який час не витримують критики, оскільки на ознайомлення із копіями матеріалів справи потрібен такий самий час, як і на ознайомлення із оригіналами. Інші ж адвокати починали ознайомлення лише з моменту допуску їх до участі у справі. Таким чином суддею Кірєєвим було порушено право на достатній час для підготовки до захисту. 3. Право на захист: право на адвоката Кожен має право на адвоката. Це право є наріжним каменем гарантій людини на захист. 26 червня 2011 року Тимошенко Ю.В. відмовилася від своїх адвокатів, мотивуючи це їхніми заявами про неможливість надання їй належної правової допомоги через неповне ознайомлення з матеріалами справи. 28 червня 2011 року суддя Родіон Кірєєв відмовив Тимошенко Ю.В. у залученні до справи трьох інших адвокатів. При цьому, незважаючи на її заяви про необхідність пошуку нових адвокатів, суддя Кірєєв проводив допит свідків та досліджував матеріали справи. В цей час Юлія Тимошенко не мала належного захисту. Адвокати не допускалися і наступного дня, 29 червня 2011 року. Слід врахувати, що протягом цих днів відбувався допит свідків, під час якого через відсутність адвокатів Юлія Тимошенко не могла належним чином здійснювати їх допит. Крім того, під час зачитування обвинувального висновку суд видалив Тимошенко Ю.В. із зали судового засідання. Одночасно із зали були видалені її захисники, повноваження яких були судом припинені. Таким чином протягом тривалого часу сторона захисту взагалі не була представлена у суді. Відповідно до частини 4 статті 46 КПК України у випадку, коли підсудна відмовилася від адвоката під час судового процесу, суд надає їй час не менше, як 3 доби на пошуки нового адвоката, а у випадку, коли вона його не знайде – призначає адвоката своєю постановою. Цей порядок суддя Кірєєв, усвідомлюючи всю протиправність своїх дій, але прагнучи як най швидше завершити судовий процес, порушив. В наслідок винних дій підсудного права Юлій Тимошенко на захист були грубо порушені. Право на адвоката, між іншим, гарантоване статтею 6 Європейської конвенції, статтею 14 Пакту та статтею 59 Конституції України. 4. Право на захист: інші порушення Нормальною в Україні є практика, відповідно до якої суддя під час розгляду кримінальної справи оголошує перерви у часі від кількох днів до кількох тижнів для того, щоб надати можливість сторонам у справі підготуватися належним чином до наступних судових засідань. Незважаючи на це суддя Родіон Кірєєв призначає судовий розгляд справи Тимошенко кожного дня з 9 ранку і до 19 вечора. В наслідок цього вона позбавлена можливості консультуватися із адвокатами на одинці (оскільки в СІЗО візити після 18 години заборонені), а адвокати змушені готуватися до допиту наступних свідків у не робочий час: з 19 години і до ранку. В наслідок такого темпу життя як мінімум один адвокат – Микола Титаренко, захворів на серцеву недостатність. Також підсудний вчиняв тиск на адвокатів Тимошенко, виносячи окремі постанови, відповідно до яких ці адвокати можуть бути позбавлені свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю. При цьому суддя вказував на факти, що прямо суперечили обставинам справи, наприклад, що адвокати відмовлялися від виконання функцій захисників в той час, як саме Тимошенко відмовлялася від адвокатів та позбавляла їх повноважень. Метою підсудного було позбавити Тимошенко належного захисту, оскільки адвокати могли б боятися брати участь у процесі, що може коштувати їм можливості заробляти собі на життя. Враховуючи вищенаведені факти порушення підсудним Родіоном Кірєєвим права на захист Тимошенко Юлії Володимирівни, суд вважає доведеним вчинення ним порушень статті 6 Європейської конвенції, статті 14 Міжнародного пакту, статі 59 Конституції України, статті 46 КПК України. Такі дії передбачені частиною 2 статті 374 Кримінального кодексу України – порушення права на захист, вчинене за попередньою змовою із групою осіб. 5. Право на розгляд справи незалежним судом Тимошенко Ю.В. та її захисники неодноразово клопотали про відвід судді Кірєєва через його службову залежність від Голови суду Інни Отрош та заступника генерального прокурора Ріната Кузьміна, які обіймають посади членів Вищої ради юстиції, які уповноважені вносити подання про звільнення суддів, призначених на 5-річний строк. Виникла ситуація, за якою особа, яка безпосередньо відповідає за обвинувачення, має можливість звільнити суддю, який вивчає обґрунтованість такого обвинувачення. Слід врахувати, що Вища рада юстиції не має аналогічних повноважень відносно суддів, обраних безстроково. Таким чином ситуацію можна було виправити повторно розподіливши справу та визначивши головуючим суддю, що вже призначений безстроково. Про те, Родіон Кірєєв, маючи умисел на вчинення порушень норм чинного законодавства, відмовився задовольняти заяви про власний відвід. Крім того, суддя Родіон Кірєєв демонстрував незнання Кримінально-процесуального кодексу України. Так, протягом всього судового процесу він вимагав від Юлії Тимошенко називати його «Ваша честь». Про те, жодною статтею КПК України такого обов’язку у сторін не передбачено. Родіон Кірєєв за 2 роки свого перебування на посаді розглянув незначну кількість справ, жодна із яких не стосувалася економічних злочинів. Родіон Кірєєв не мав відповідної спеціалізації, про те справа була розподілена саме йому. Стороною Тимошенко подавалася заява про відвід Кірєєва з підстав того, що він не був розподілений автоматизованою системою. Підсудний відхилив даний відвід, при цьому жодного доказу того, що він був дійсно неупереджено визначений надано не було – відсутній протокол автоматичного розподілу, відсутній журнал передачі справ. Саме прізвище судді було написано на обкладинці справи, так, як це зазвичай робиться при розподілі справ головою суду. Таким чином Кірєєв не мав ні юридичного ні морального права виконувати функції судді в даному судовому процесі. 7. Завідомо неправосудні рішення Під час розгляду даної справи було встановлено винесення підсудним таких завідомо неправосудних рішень: — постанови про відмову у задоволені відводу головуючому; — постанови про відмову у закритті провадження у справі у зв’язку із відсутністю в діях підсудної складу злочину, яка мала бути винесена на попередньому судовому засіданні через те, що навіть за умови доведеності всіх обставин справи дії Тимошенко Ю.В. не можна кваліфікувати як перевищення службових повноважень; — постанови про відмову у направлені справи на додаткове розслідування, що було обов’язковим через те, що слідчий не розв’язав клопотання, подані йому на стадії пред’явлення справи для ознайомлення; — постанови про відмову направити справу прокурору для належного оформлення, незважаючи на встановлений факт того, що зачитаний обвинувальний висновок різниться із висновком, наданим Тимошенко; — постанова про зміну запобіжного заходу на взяття під варту; — постанови про відмову змінити запобіжний захист; — постанови про відмову оголосити перерву для пошуку адвокатів, що прямо суперечить частині 4 статті 46 КПК України; — постанови про відмову викликати свідків та залучити письмові докази до матеріалів справи. Під час відхилення письмових доказів суддя Кірєєв робив висновки про їх недостовірність чи неважливість не досліджуючи їх належним чином. Суд вважає, що підсудний розумів суть своїх дій та знав, що виносячи ці постанови він порушує права Тимошенко та норми чинного законодавства. Таким чином судом встановлено, що підсудний вчинив злочин, передбачений ч.1 статті 375 Кримінального кодексу України – винесення завідомо неправосудної постанови.
8. Незаконний вплив на народних депутатів України Суддею Родіоном Кірєєвим протягом всього часу судового розгляду неодноразово приймалися рішення про видалення з зали судових засідань осіб, які були та є народними депутатами України. При цьому суддею було порушено порядок видалення осіб із залу судового засідання, передбаченого статтею 272 КПК України. Так само підсудний давав вказівки працівникам правоохоронних органів застосувати заходи фізичного впливу до народних депутатів України з порушенням їх спеціального статусу – особистої недоторканості. Також підсудний видаляв із залу цілі групи осіб, не з’ясовуючи конкретні особи імовірних порушників. При цьому, із застосуванням грубої сили, керуючись виключно усними вказівками підсудного, працівники правоохоронних органів видаляли із залу засідання всіх присутніх народних депутатів України та журналістів. Своїми діями підсудний перешкоджав народним депутатам України виконувати свої прямі обов’язки – слідкувати за дотриманням законності. Так само він зневажав права виборців, що обрали цих народних депутатів України. Видаленням із залу представників преси було порушено право на інформації всіх фізичних осіб, що виявляли бажання бачити перебіг судового процесу. Висновки Розглядаючи кримінальну справу «Народ проти судді Родіона Кірєєва» судом було встановлено вчинення злочинів, передбачених статтями 344, 371, 374, 375 КК України. Враховуючи особу підсудного, системність вчинення злочинів, наявність прямого умислу та усвідомлення того, що він вчиняє протизаконно, наявності у підсудного можливості уникнути вказаних порушень або усунути їх, відсутність каяття підсудного та ствердження ним правильності своїх дій суд вважає за необхідне застосувати покарання, пов’язане з позбавленням волі. Суд взяв до уваги покази свідків Добряка Євгена Дмитровича, Одарченко Юрія Віталійовича, Олійника Віктора Степановича, Бойченка Павла Івановича, Світайло Людмили Олександрівни, які були особисто присутніми при вчиненні підсудним злочинних дій. Так свідок Одарченко, знаходячись під присягою, заявив про те, що підсудним неоднаразово грубо порушувалися його права, права Юлії Тимошенко та інших осіб, присутніх у судовому засіданні. Крім того, він повідомив, що протягом судових засідань на спину Юлії Тимошенко було направлено струю кондіціонера, що знаходився на відстані 1.5 метри від неї. Відповідно до наявних у матеріалах справи письмових даних струя кондиціонеру має температуру 12 градусів за цельсієм, а встановлений він має бути на відстані 2.5 — 3 метрів від людини. Свідок Добряк, будучи лікарем за фахом, засвідчив, що Юлія Тимошенко потребувала термінової медичної допомоги, у якій підсудний їй відмовив. Інші свідки підтвердили обставини, викладені в обвинувальному висновку. При цьому суд не сприймає доводи захисту з приводу невинності Родіона Кірєєва через виконання ним наказів, оскільки виконання завідомого незаконного наказу не звільняє від кримінальної відповідальності. Що до доводів захисту про недосвідченність Кірєєва, то суд нагадує, що незнання закону не є підставою для звільнення від відповідальності. Але суд враховує цю обставину при визначенні міри покарання за кожний окремий злочин. Відповідно до статей 70, 71, 371, 374, 375 КК України, статей 332-339 КПК України суд вирішив:
Визнати підсудного, Кірєєва Родіона Володимировича, 19.06.1980 року народження, суддю Печерського районного суду міста Києва, раніше не судимого, ВИННИМ у вчиненні злочинів, передбачених: — частиною 2 статті 344 КК України – незаконний вплив на державного діяча з метою перешкоджання виконання ним своїх службових обов’язків, вчинений особою з використанням свого посадового становища. — частиною 2 статті 371 КК України – завідомо незаконний арешт або тримання під вартою — частиною 2 статті 28. частиною 2 статті 374 КК України – порушення права на захист, вчинене за попередньою змовою із групою осіб — частиною 1 статті 375 КК України – постановлення суддею завідомо неправосудної постанови Засудити підсудного: За ч. 2 ст. 344 КК України до 2 років позбавлення волі. За ч. 2 ст. 371 КК України до 4 років позбавлення волі. За ч. 2 ст. 374 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах та судах на 3 роки. За ч.1 ст. 375 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. Відповідно до ч. 2 статті 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом складання покарань в межах, визначених ч.2 статті 63 КК України з приєднанням додаткового покарання, а саме до 15 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах та судах на 3 роки Оголосити підсудного ворогом народу України. Вирок набуває чинності з моменту його проголошення і має бути виконаний протягом 24 годин з моменту звільнення Україні від бандитського режиму та приходу до влади законно обраної, демократичної влади. Вирок є остаточним та не може бути оскарженим.
Головуючий Ільченко Д.О
Нет похожих записей.