Чи може влада щось вимагати

Поделиться в соц. сетях Як будь-який нормальний громадянин, підтримуючи нашого президента в закликах до боротьби з корупцією, хочу звернутися до керівників місцевих органів влади з порадою сконцентруватися на передньому фронті цієї найболючішої проблеми.

Не можу втриматися, щоб не відреагувати на , запропоновану керівником Харківської ОДА Михайлом Марковичем Добкіним, якого давно знаю як великого оригінала, що завжди вирізняється індивідуальними підходами у справі реформування житлово-комунального господарства.

Не можу сказати, що я принципово проти такої новації, такий досвід є у росіян. Однак мене лякає, що політики, які, як правило, не дуже добре розбираються в серйозному комплексі житлово-комунальних проблем, часто-густо влаштовують собі точкові піар-кампанії, побудовані на гучних заявах, не вдумуючись в суть сказаного.

У цьому зв’язку хотілося б закликати: перш ніж застосовувати жорсткі санкції до боржників, держава і муніципальна влада повинні самі відзвітувати перед людьми, чи все вони зробили для того, щоб мати моральне право щось вимагати.

Почну з головного: злощасна справедливість тарифів ЖКГ.

Хочу нагадати Михайлу Марковичу, що три місяці тому прокотилася низка звільнень, які торкнулися як вищого керівництва галузі, так і деяких муніципалітетів. Причиною відставки називалися саме несправедливі тарифи. І зараз хотілося б отримати відповідь: так які ж тарифи справедливі? Думаю, і жителі Харкова хотіли б це знати.

Є й інше вельми болюче для населення України питання: як же формується ціна на основні компоненти тарифу? У першу чергу, звичайно, нас цікавить ціна на газ.

Думаю, і керівництво Харківщини, де видобувається значний обсяг українського газу, могло б запитати у шановного монополіста Нафтогазу: а яка ціна на український газ на свердловині, де він видобувається? І за якою ціною він йде на підприємства, передусім, на теплокомуненерго, де згодом формується ціна на гігакалорію?

Ще одне важливе і не менш болюче питання для населення південного сходу України – глибока боргова яма, в якій воно перманентно перебуває багато років.

Харківська, Донецька і Луганська області – на перших позиціях серед неплатників за газ. Відтак, логічно було б вимагати застосування санкцій до керівників цих областей, бо вони не можуть забезпечити ці розрахунки. Починати шокову терапію слід із себе.

Як фахівець з утворення тарифів, хотів би почути від Михайла Марковича чесну відповідь: чи всі гроші, які збираються з населення і підприємств теплокомуненерго області, йдуть на розрахунки за газ або на вирішення проблем тепловиків?

Не хочу наступати на болючі мозолі, але історія з придбанням дозволяє припустити, що щось подібне може повторитися і при закупівлі іншого обладнання, у тому числі і для підприємств теплокомуненерго.

Як голова Спілки власників житла хотів би звернути увагу пана Добкіна і на проблему співфінансування капремонту та енергозбереження для наших харківських ОСББ.

Викликає здивування, що люди, пройшовши довгий шлях поневірянь, створивши проект капітального ремонту свого будинку, отримавши згоду більшості мешканців на 20-відсоткову грошову участь у співфінансуванні разом з муніципалітетом, раптом отримують від місцевих управлінь ЖКГ удвічі завищені ремонтні кошториси.

Виникає питання: якщо ті додаткові 50% уже кимось поділені, то який дурень увійде в це публічно-приватне партнерство? Якщо хтось вважає, що в ролі простаків знову виступлять народ чи закордонний інвестор, то такі розумники глибоко помиляються.

Так, ці питання не були вирішені при нашому уряді, але за останні півтора-два роки вони ще більше загострилися. Виходу з глухого кута, на жаль, не видно.

Як будь-який нормальний громадянин, підтримуючи нашого президента в закликах до боротьби з корупцією, хочу звернутися до керівників місцевих органів влади з порадою сконцентруватися на передньому фронті цієї найболючішої проблеми.

Боротьба з корупцією, прозорість при розподілі бюджетних коштів і проведенні тендерів на закупівлю обладнання для комунальних підприємств могла б повернути населенню віру у владу, а владі дала б моральне право щось вимагати від людей.

Про автора:

Олексій Кучеренко, народний депутат України трьох скликань, екс-міністр з питань ЖКГ, голова Спілки власників житла України