Яким буде бюджет-2012?

Поделиться в соц. сетях

Проект бюджету на наступний рік принесе покращення хіба що суддям, заробітна плата яким збільшується майже до депутатського рівня. Силовикам знову дістанеться більше, аніж медичній та освітній галузям, а що буде надалі із соціальними виплатами, теж поки невідомо, бо Кабмін має намір в ручному режимі вирішувати це питання.

Загалом по макроекономічним показникам опозиція погоджується, заперечує хіба щодо закладеного рівня інфляції 7,9%, переконуючи, що буде таки 11%. Це може «з’їсти» всі підвищення соціальних виплат. Хоч і є резерви утримати гривню протягом 2012 року на рівні 8 грн./дол.

Про це в прес-центрі «Главкому» говорили народні депутати, член парламентського комітету з питань бюджету Павло Жебрівський та член парламентського комітету з питань економічної політики Олексій Плотніков.

Олексій Плотніков: «Дефіцит бюджету закладається у розмірі 2,5%. Це параметр, який придатний для країн Євросоюзу»

Бюджет, який був винесений до сесійної зали в четвер, це нормальний документ, який почав собою розгляд бюджетного процесу. Поки все йде за нормальними термінами, що дозволяє якісно попрацювати і прийняти його не в екстремальному, а нормальному режимі, враховуючи пропозиції народних депутатів.

Цей бюджет був складений за так званим консервативним або песимістичним сценарієм. Тобто, всі показники при всіх прогнозах вибрані, умовно кажучи, найгірші. Наприклад, якщо є прогнози, що економічне зростання буде від 5% до 6,5% у наступному році, то для бюджету розраховували саме 5%. Все інше також закладено за таким самим принципом. Але 5% економічного зростання – це не так вже й погано, тому що на минулому тижні було прийнято World Economic Outlook, який оприлюднює Міжнародний валютний фонд, там світова економіка зростає на 4%. Отже, ми навіть йдемо по більш кращому шляху. Я вважаю, що це реалістичний показник, як і закладені інфляція 7,9% чи курс 8 гривень за долар протягом всього року. Перерозподіл валового внутрішнього продукту через Державний бюджет – це досить важливий показник, який свідчить про ступінь одержавлення ВВП. Він має тенденцію до зменшення, в наступному році це 28%. Нагадаю, що за часів Радянського Союзу він був на рівні 35-37%, тобто наша економіка все менше стає одержавленою і це досить відчутно.

Зростання дохідної частини бюджету передбачається 13,5%, що знову дає можливості для збільшення витратної частини. Середньорічний рівень прожиткового мінімуму, мінімальна заробітна плата зростає на 14%, пенсії на 10%. Від 15% до 18% зростають витрати на освіту, охорону здоров’я, культуру та мистецтво.

Хочу підкреслити, що дефіцит бюджету закладається у розмірі 2,5%. Це параметр, який придатний для країн Євросоюзу, тобто, досить позитивний. Ніхто не ставить під сумніви, що це нормальні показники, особливо у порівнянні з 4% цього року. Покриття цього дефіциту передбачається здійснювати переважно за рахунок внутрішніх запозичень. В цьому сенсі немає нарощування зовнішніх запозичень, зовнішнього боргу та відповідних показників.

Виходячи з того, що Державний бюджет мають розраховувати за консервативним сценарієм, є прогнози потрясінь на зовнішніх ринках. Але разом з тим прогнозується, що експорт української продукції зросте більш ніж на 9%. Це також свідчить про те, що, незважаючи на тенденції світових ринків, країна буде розвиватися і експортно-орієнтовані галузі також будуть активно працювати.

Отже, я ще раз хочу підкреслити спокійність процесу цього року, реалістичність цього бюджету. Те, що він прийнятий Верховною Радою до розгляду, дозволяє зараз Бюджетному комітету отримувати пропозиції депутатів, їх спокійно опрацьовувати, тож на наступні читання цей документ буде ще більш привабливий і парламент підтримає його.

Павло Жебрівський: «Кабінету Міністрів дається можливість в ручному режимі розподіляти достатньо великі кошти»

Кожен бюджет повинен мати свою філософію. Читаючи цей бюджет, я шукав, яке його ключове силове навантаження, і не знайшов його, через те назвав його «песимістично-оптимістична трагікомедія». В першу чергу, якщо подивитися по загальним параметрам, з приводу зростання ВВП є узгодженість і Міжнародного валютного фонду, і Світового банку на рівні 4,7-4,6-5%, і тут в принципі немає чого заперечити.

З приводу інфляції, то жодна міжнародна інституція не дає, що буде 7,9%. Реальною інфляцією називають від 10 до 12%, яка має бути на наступний рік у зв’язку зі світовими та внутрішньо українськими трендами (збільшення вартості енергоносіїв, підняття житлово-комунальних тарифів і т.д.). Якщо ще постоїть така засушлива погода, то наступного року будемо ще й без зерна озимого плину. Тому щодо показника інфляції можна суттєво посперечатись. Мій прогноз, що вона буде в районі 11%.

З приводу курсу можна погодитись, оскільки є на сьогоднішній день зазор. На від’ємне сальдо передбачається трохи більше 9 млрд. доларів, на сьогодні також є 38 млрд. золотовалютних резервів.

Достатньо важко сказати по газу, бо від того дуже багато буде залежати. Закладено ціну у 416 доларів за тисячу кубометрів. Прогнози показують, що ціна на нафту буде падати, тому тут теж можна погодитись.

Ключове питання, що на сьогоднішній день держава в особі уряду ніяких кроків не робить для того, щоб врегулювати соціальні видатки. Стільки-то грошей збираються виділяти, але не готові і не знаємо, що робити із соціалкою. В цьому бюджеті враховано неприйнятий закон про виконання рішень судових органів, проти якого виступали колишні афганці. По Чорнобилю раніше було розписано за різними кодами, на сьогодні ж зробили єдиний код. Минулого року було 3,2 мільярда гривень, на 2012 рік передбачається зростання виплат в межах 28 мільйонів гривень. З приводу дітей і інших соціальних груп суттєвого зрушення не передбачається.

На охорону здоров’я наче на 11 мільярдів гривень видатки збільшуються, але за рахунок чого? Один мільярд гривень – це так званий експеримент, з них 700 мільйонів на переоформлення підпорядкованостей лікарень та поліклінік і 300 мільйонів на закупівлю машин швидкої допомоги. Збільшуються заробітні плати для лікарів, фармацевтичних працівників та виплати на енергоносії, але по решті програм (харчування, ліки, купівля обладнання) жодного ривка, залишили фактично на рівні поточного року.

В 2012 році ми вже другий рік будемо виконувати програму реформування, і туди наче передбачається спрямувати один мільярд гривень. Але до сих пір програми реформування цього експерименту (Вінниця, Дніпропетровськ, Донецьк, Київ) немає. Обіцяють, що до 15 грудня збираються її затвердити, хоча гроші як у цьому році виділялися, так і в наступному виділятимуться. Тобто, як і в минулому році, так і в наступному будемо мати 92%, а то і 94% на утримання мережі, а не на лікування.

По Міністерству соціальної політики також суттєвих зрушень не відбувається. Так, є підняття виплат по народжуваності дітей та матерям-героїням, але по всім іншим категоріям населення збільшень немає.

Якщо в людини немає грошей, вона акумулює якісь кошти і концентрує їх в тому напрямку, який витягне всю економіку. Я Мінфіну ставив запитання, чи є у них така тяглова конячка, що вони хочуть реформувати: житлово-комунальну сферу, село, охорону здоров’я? Але знову іде розтікання маслом по древу. Наприклад, для Фонду регіонального розвитку передбачається 2 мільярди гривень від продажу держмайна. При цьому про цей Фонд немає ні закону, ні навіть програми.

Здавалося б, Україна сьогодні перебуває у перманентному конфлікті з Росією по газовому питанню, і потрібно було б сконцентрувати гроші на енергоефективності та енергозаміщенні. Не сконцентровано, знову таки все розтеклося і особливих проривів в жодному напрямку не передбачається.

На наступний рік ми продовжуємо збільшувати запозичення. Якщо в цьому році стеля зовнішніх і внутрішніх запозичень має бути приблизно 367 мільярдів гривень, то на наступний рік – 415 мільярдів. В кризовому 2009-му ми мали запозичень десь близько 90 мільярдів гривень, в 2010 – близько 100, в 2011 – близько 90. На 2012 ми знову збираємося зробити 91,9 мільярда гривень запозичень, з них 58 мільярдів на компенсацію раніше отриманих кредитів, і 30 на обслуговування цих кредитів.

Ноу-хау, про яке говорив міністр фінансів на бюджетному комітеті, що на сьогодні бюджет достатньо короткий, тому що в ньому набагато менше статей, ніж було раніше. Він видавав це за «плюс», але я вважаю це «мінусом», тому що багато кодів з’єднали воєдино, і Мінфіну та Кабінету Міністрів дається можливість в ручному режимі розподіляти достатньо великі кошти.

Навряд чи вдасться допрацювати це все в комітеті, оскільки цей бюджет немає жодної філософії. Загально концептуально цей бюджет треба було відправити назад в Кабінет Міністрів для того, щоб вони визначили, що в наступному році уряд та більшість хочуть зробити для того, щоб в Україні жилося краще і перспективніше.

Є інформація від експертів, що в самому тілі законопроекту одні цифри, а в додатках – інші. В сумі виходить різниця до 10 мільярдів. Чому цифри так різняться?

Олексій Плотніков: Це якісь технічні непорозуміння. Думаю, все буде врегульовано.

Павло Жебрівський: Поки що до кінця звести ніхто не може, в тому числі Мінфін, тому що дуже багато різних цифр – зведений бюджет 363 мільярди, у якомусь – 369 мільярдів. Було написано три сценарії бюджету – оптимістичний, песимістичний і консервативний. До сих пір не визначено, в якому ж вимірі вони збираються жити: щось взяли від оптимістичного, щось від песимістичного і щось від середнього. Таким чином, на сьогоднішній день суттєве недопрацювання Міністерства фінансів.

Скільки в бюджеті планується виділити в Пенсійний фонд? Чи вплинуло на бюджет-2012 те, що дехто називає пенсійною реформою?

Павло Жебрівський: Передбачається 43 мільярди гривень дотацій Пенсійному фонду у вигляді виплат військовим, прокурорам. 2,2 мільярдів гривень – це безпосередньо дотації Пенсійному фонду.

Сьогодні є проблематика як по пенсіям, так і по багатьом іншим речам. Подивіться, що заклали в бюджеті. Мінімальна заробітна плата по січню цього року – 1073 гривні, по грудню – 1134, поділити це і вийде збільшення на 5,6%. При тому, що по показникам державного бюджету ми маємо інфляцію 7,9%, реальна мінімальна заробітна плата в грудні буде нижча, ніж в січні. Те ж саме на сьогодні і по пенсіям. Згідно цього законопроекту, по заробітній платі передбачається зростання 6,6%, по пенсіям – 10%. Але знову ж таки це номінальне зростання, від якого треба буде відняти інфляцію. По підрахункам міжнародних фінансових інституцій – МВФ та Світового банку – і по нашим розрахункам, на наступний рік передбачається інфляція не менше 11%. Тобто, на жаль, пенсія впаде.

Чи дає результати пенсійна реформа? Ні. Ресурс від збільшення пенсійного віку на півроку в наступному році складе всього 500 мільйонів гривень – це не той ресурс, заради якого потрібно було боротися. Ми чекаємо законопроект про легалізацію заробітних плат. 33,2% заробітної плати іде до Пенсійного фонду, і якщо на наступний рік середня заробітна плата планується 3167 гривень, а цього року у нас 2600, то, зрозуміло, цифра надходжень до Пенсійного фонду буде суттєво більша, ніж в цьому році.

Олексій Плотніков: Немає підстав вважати, що інфляція вийде за 10%. Міжнародні інституції робили розрахунки по червню, липню поточного року, виходячи з тенденцій, що будуть в наступному році. Думаю, що прогнози того ж самого Міжнародного валютного фону чи Світового банку будуть відкориговані, можливо, вони не будуть такими амбіційними, як в уряді (7,9%), але за 10% вони виходити не будуть.

Прийнятий консервативний сценарій бюджету – найгірше з того, що прогнозується. Але сподіваюся, що на практиці буде реалізований сценарій якщо не оптимістичний, то десь середній. З цієї точки зору, будуть можливості і для додаткового збільшення соціальних виплат, і для того, щоб за рахунок, в тому числі інфляційних очікувань, реальні показники пенсій і заробітних плат були більш вагомими.

Було обіцяно урядом збільшити фінансування інноваційних програм, але крім проектів вітрово-сонячної енергетики, пов’язаної з відомо чиїм ім’ям, нічого немає? В Україні на медицину та освіту виділено менше коштів, аніж на силові структури. У нас що, будується поліцейська держава?

Олексій Плотніков: На освіту, охорону здоров’я, культуру іде збільшення витрат від 15 до 18%. Що стосується фінансування силових відомств, то подивіться, в яких умовах працює міліція, прокуратура і т.д. Треба дати можливості для того, щоб патрульна машина міліції мала пальне для об’їзду по мікрорайону. Ось про що йде мова.

Наприклад, я прихильник того, щоб збільшити заробітну плату держслужбовцям. В районних адміністраціях у працівників заробітна плата 900-1300 гривень – це корупція, можливості шукати інші джерела заробітку і т.д. Держава повинна збільшувати фінансування в такому напрямку. Є багато інших речей, які начебто погані, але насправді тут нічого такого.

Я погоджуюся, що по інноваційним програмам можна список розширити. В Державній програмі соціально-економічного розвитку на 2012, і на період 2013-2014 років прописані певні програмні речі, в тому числі по інноваційній політиці.

Павло Жебрівський: В минулому році ми бачили збільшення фінансування прокуратури на 75% (з 1,2 мільярда гривень до майже 2,5), в цьому році знову додають 200 мільйонів прокуратурі, міліції і іншим силовим органам. Достатньо цікаві підходи до судів, яким збільшується фінансування наступного року фактично на 77%. За рахунок чого? Фінансування по загальному фонду залишили таке, як було в поточному році, але додали ще 1,9 мільярдів гривень судового збору. З нового року суддя районного суду буде отримувати 13 тисяч гривень, суддя апеляційного суду – 16 тисяч, і це без добавок. Замість того, щоб запровадити якусь кратність зарплат держслужбовців, суддів та прокурорів по відношенню до середньої заробітної плати по галузям, на сьогоднішній день цей розрив тільки збільшується.

Я також «за» збільшення заробітних плат людям, які працюють на держслужбі, але в цьому бюджеті немає справжньої адміністративної реформи, скорочення штатів нічого не дає. Спочатку потрібно визначити функції, які надає держава для суспільства, і під них набирати фахових людей, яким давати нормальну заробітну плату.

Пане Олексію, у вас є інформація про те, якою буде ціна на газ в остаточному варіанті бюджету?

Олексій Плотніков: Для бюджету дійсно прорахована ціна в 416 доларів. Але вона буде кращою, виходячи з того, що відбулося в суботу в Росії. Та про це скажуть ті, хто уповноважений для того, щоб оприлюднювати всі ці речі.

Так є ресурси в державі, щоб утримати гривню на рівні 8 за долар?

Павло Жебрівський: В принципі підґрунтя для цього всього є, тому що суттєве зростання від’ємного сальдо торгівельного балансу покривається золотовалютними резервами. Але гарантій сьогодні ніхто не дасть. Взагалі не зрозуміло, що відбувається в єврозоні, долар зараз дорожчає, до сих пір не визначена ситуація з Грецією. Тут на курс будуть впливати більше зовнішні, а не внутрішні чинники. Якщо в єврозоні стане дуже кепсько, ми утримаємо курс. І якщо Америка не буде показувати різких рухів, хоча вони роблять досить амбітну програму.

Подивіться на Обаму: 360 мільярдів доларів спрямовує на створення нових робочих місць. На «Євро-2012» ми витратили майже 10 мільярдів доларів, водночас на сьогоднішній день у бюджеті передбачається, що є пару тисяч нових підприємств, для яких буде кредитування 206 тисяч гривень. Це копійки, якби 80 мільярдів гривень виділити на розвиток малого та середнього бізнесу, я переконаний, що економіка від цього б виграла. На жаль, такої амбітної думки немає. І цей бюджет передбачає продовження монополізації економіки та завершення формування олігархічної системи управління державою, яка буде залежна від світових ринків, а не від того, яким поступом буде розвиватися Україна.

Олексій Плотніков: Безперечно, є такі ресурси. Більше 37 мільярдів доларів золотовалютних резервів НБУ дають можливості прямо утримувати курс. Є методи немонетарного регулювання, є економічне зростання, яке ми запланували і ніхто вже не ставить під сумнів, що воно буде. Я не бачу якихось перешкод для того, щоб ми утримували середньорічний курс 8.0, як це записано і за бюджетом, і за програмою соціально-економічного розвитку.

Галина Каплюк, Альона Блохтур,